Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
У військових вищих навчальних закладах відбулися випуски молодих офіцерів. Серед тих, хто отримав первинні офіцерські звання, велика кількість жінок. У 2000-х роках звання «лейтенант» так само отримували жінки, які нині продовжують нести службу в лавах Збройних Сил України. АрміяInform поспілкувалася з двома випускницями Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Тетяна Смірнова закінчила інститут у 2007-му. Нині вона – майор Збройних Сил України, обіймає посаду офіцера групи морально-психологічного забезпечення Головного управління Військової служби правопорядку у ЗСУ. Раніше вона служила офіцером-психологом у Повітряних Силах ЗС України і там стала найкращим військовим психологом Збройних Сил України в серпні 2018-го.
Христина Зубань – одна з найкращих випускниць Військового інституту у 2019 році. Наразі проходить службу у фінансовій частині в окремій механізованій бригаді.
Чому випускниці шкіл обрали військовий навчальний заклад?
Мотивацією на вступ у Тетяни Смірнової, передусім, було отримати якісну освіту і престижний диплом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також вона хотіла здобути професію військового психолога, яка на той момент була новою і цікавою.
Мотивація абітурієнта 2014-го Христини Зубань дещо інша:
– Вступала до Військового інституту, коли розпочалася війна. Керувалася патріотичними мотивами, насамперед бажанням підтримати свою країну. А ще хотіла знайти однодумців, щоб разом зректися старих радянських принципів і відкрити нові горизонти для військовослужбовців.
Ставлення офіцерів до військової форми
– До початку 2014 року однострій був незручним, до того ж ще й великих розмірів. Приємним винятком у курсантські роки була повсякденна форма – її шили за індивідуальними мірками. На службі сподобалася форма Повітряних Сил ЗС України. Наразі польова форма однозначно змінилась – сучасніша і зручна, – порівнює Тетяна Смірнова.
Христина Зубань зі свого боку відзначає, що форма є зручною й практичною:
– Особливого ставлення до однострою не маю, вважаю його необхідним елементом службової діяльності.
Про першу офіцерську зарплату
Пані майор згадує, що першу офіцерську зарплату витратила на відпочинок у відпустці. А ось торішня випускниця поділилась, що змогла закупити необхідні речі для свого житла на новому місці служби.
Кар’єра жінки в армії: що насправді важливо
– Служба завжди була цікавою для мене. Справді, психологія – це не статичний процес, а активна творча праця. Щодо гендерної політики – вона кардинально не вплинула на мою кар’єру, – розповідає Тетяна Смірнова.
Нині пані майор несе службу у Військовій службі правопорядку у ЗС України. Вона переконана: кар’єрне зростання – це не головне у службі. Для офіцера має бути пріоритетом якісне та ефективне виконання обов’язків. На переконання Тетяни Смірнової, військовий психолог у Збройних силах – це не спостерігач чи статист. Це та людина в колективі, яка бере активну участь у формуванні психологічного клімату, реагує на проблематику й розвиває позитивні традиції.
Лейтенант Христина Зубань також ставиться до кар’єри
по-філософськи. Вона вважає, що жінка нині може нести службу у війську на будь-якій посаді:
– Для мене кар’єрне зростання – це вдосконалення саме професійне, коли бачиш результат, і колектив вдячний тобі за це.
Анна Гудзь
