Сьогодні — він командир 431-й окремого батальйону безпілотних систем: зграї, яка воює за принципом «не числом, а інтелектом». АрміяInform він розповів про те, як народжується культура, в якій ніхто…
Леся Українка – видатна українська письменниця. Її творчість є символом стійкості, нездоланності людського духу та боротьби. У день пам’яті Лесі Українки та на знак поваги до її творчості і мужності, організатори заходу опублікували емоційні світлини під назвою «Можливість літати на землі».
Даний проєкт реалізує традиційний склад партнерів: трудовий колектив та профспілкова організація «Луцького ремонтного заводу “Мотор”», український етнобренд «Едельвіка», агентство ShiStrategies в особі керівника проєкту Наталії Кононович та Севастопольська бригада тактичної авіації імені О. Покришкіна, якою командує полковник Віктор Меретін.
– Висвітлення проєкту – це насамперед можливість показати особистість та красу людей, які захищають Україну в небі та на землі. Герої наших сюжетів – військовослужбовці Севастопольської бригади тактичної авіації та співробітники ДП «Луцький ремонтний завод “Мотор”» із родинами, – повідомила Наталія Кононович.
Родина Романа та Алли родом із Вознесенська Миколаївської області. Чоловік – військовий Севастопольської бригади, дружина – державний службовець. У 2004 році вони переїхали до Севастополя на аеродром Бельбек. У 2014 році сім’я повернулася на рідну Миколаївщину, куди тимчасово було передислоковано частину. А згодом військових перебазували на місце постійної дислокації до Луцька.
Для реалізації проєкту було обрано родинний будинок Косачів у Луцьку та яскраві вишиванки українського етнобренду «Едельвіка». Романа, Аллу та їхнього сина Матвія гостинно зустріли в будинку, який нині є Колодяжненським літературно-меморіальним музеєм Лесі Українки.
– Дізнавшись про фотосесію, вирішили із жінкою, що мусимо спробувати. Бачили світлини жінок з нашої частини, що брали участь у попередньому проєкті. Це було чудово, – розповідає глава сім’ї Роман. – Емоції переповнюють. Дуже вдячні всім за таке дійство! Як буде час – хочу ще раз перечитати твори Лесі Українки.
Фото – Олександр Мартинюк
