Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Тема медичного забезпечення в Збройних Силах у всі часи викликала особливу увагу суспільства, медичного персоналу лікувальних установ і, зокрема, зацікавлених організацій — постачальників медобладнання й ліків. Останнім часом інтерес до цієї теми зріс через пандемію COVID-19, адже збільшилися й потреби у препаратах, лабораторних реагентах, спеціальному медичному приладді та засобах захисту для особового складу. А найперше — персоналу лікувальних установ. В яких умовах доводиться працювати управлінню медичного постачання Командування Медичних сил кореспонденту АрміяInform розповів його керівник полковник медичної служби Віталій Фурдик.
— Почну з конкретного факту, — заінтригував на початку розмови Віталій Валерійович. — Не так давно від СБУ до Військової служби правопорядку Збройних Сил надійшов попереджувальний лист, в якому йшлося про те, що виробниче підприємство, з яким Командування Медичних сил уклало угоду, начебто поставлятиме захисні медичні маски низької якості — не такої, як задекларовано. На той момент вироби від компанії-виробника вже почали надходити на наші склади. Довелося проводити службове розслідування: знову вивчати документацію постачальника, робити службові запити у споріднені організації, зокрема й до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, представники якої виїжджали на підприємство та вивчали технологію виробничого процесу. Майже на місяць людей відірвали від виконання основних обов’язків, аби довести, що вироби відповідають усім вимогам і стандартам. Представники компанії приїжджали на наші склади, щоб пересвідчитись, що під час процедури доставки не відбулося факту підміни.
— У вас особисто є цьому факту пояснення?
— На мою думку, тут вбачаються «рухи» конкурентів компанії-постачальника, які програли тендер. Такі факти часто-густо трапляються, й не лише в секторі медичного забезпечення. Буває, ми тільки-но зібралися готувати документи на ProZorro, а вже йде певний тиск через народних депутатів, ставляться під сумнів особисті якості наших співробітників тощо. Звичайно, іноді таке суперництво постачальників виходить за межі коректності та вносить певну нервозність у роботу колективу управління, але не позначається на кінцевому результаті.
— Віталію Валерійовичу, розкрийте таємницю покрокових дій закупівлі медичного майна на прикладі захисних масок.
— Ще на початковому етапі боротьби з COVID-19 в Міністерстві охорони здоров’я кілька разів змінювали наказ щодо порядку забезпечення майном, його переліку для певних категорій медиків та порядку розрахунку. В наказі за номером 1411 визначені й технічні вимоги, регламенти до захисних виробів і яким ДСТУ чи ТУ вони мають відповідати. Постало питання в кількісних потребах тих же масок. Звісно, в березні ніхто не міг передбачити масштаби пандемії та її терміни. Тому й змінювалися накази.
Щодо ліжко-місць військові лікувальні та оздоровчі установи готові були перепрофілюватися по максимуму, але ніхто не міг, та й нині не в змозі спрогнозувати, скільки триватиме коронавірусна пандемія і як розвиватимуться події. Тому були певні труднощі у плануванні закупівель. Спершу відбувалися так звані децентралізовані закупівлі захисних масок регіональними ВМКЦ. У кожного з них наказом Міністра оборони визначена зона відповідальності в медичному забезпеченні гарнізонних госпіталів і військових частин. От виходить якась військова частина в район бойового злагодження з подальшим вибуттям на терени проведення ООС, відповідний ВМКЦ має забезпечити особовий склад і медиків засобами захисту, провести експрес-дослідження або методом ПЛР. Ось на цей комплекс заходів і спрямували виділені для військово-медичних клінічних центрів кошти.
Коли ж стало зрозуміло, що за місяць-півтора коронавірус не подолати, в регіональних ВМКЦ проведено аналіз щомісячних потреб у засобах індивідуального захисту для боротьби з COVID-19 з наступним складанням кошторису. Наказ Міністра оборони посаду начальника управління медичного постачання визначив як уповноважену особу, яка відповідає за закупівлю майна, призначеного для боротьби з коронавірусною інфекцією.
— Як надалі розраховували потреби в закупівлі медичного майна?
— Ми узагальнили потреби ВМКЦ регіонів у засобах індивідуального захисту та визначили, на яку суму вони зможуть самостійно закупити майно й на яку мають розраховувати від централізованого постачання. Крім того, відбувалося накопичування запасів — оперативного та стратегічного рівнів. Командувачу Медичних сил підготовили доповідь із зазначенням необхідного майна за 30-ма пунктами. Аби не розпорошувати кошти, вирішили зупинитися на 9-10 позиціях зі всього переліку майна, яке найбільше використовують і в ньому є нагальна потреба: захисні медичні маски, респіратори, костюми, інфрачервоні термометри, експрес-тести. Щодо експрес-тестів, то представники лабораторій запропонували зменшити їхню закупівлю, а збільшити придбання реагентів для ПЛР-методів. Зауважу: всі закупівлі у нас проходили та проходять за умов вивчення досвіду роботи й за пропозиціями медичного персоналу.
Тепер щодо масок. Коли визначилися з необхідною кількістю «на сьогодні» і з подальшою перспективою, оприлюднили на майданчику ProZorro план закупівлі переліку всього майна з попереднім погодженням з департаментами фінансів та внутрішнього аудиту з подальшою публікацією через Департамент державних закупівель.
— Яким чином визначається майбутня ціна тієї ж захисної маски?
— Попередньо, на основі моніторингу ринку, ми визначаємо орієнтовну ціну. Після ознайомлення з нашим планом постачальники надсилають комерційні пропозиції. Крім того, ми ретельно аналізуємо факти закупівель майна іншими медустановами країни, вивчаємо відгуки щодо постачальника та його виробів. Тож коли посилаємо на узгодження пропозиції наших потенційних партнерів до департаментів фінансів та внутрішнього аудиту, то ще й надаємо розгорнуту порівняльну таблицю цінових пропозицій, які нам надійшли, та інших, які вже засвітилися на ProZorro.
Звісно, орієнтуємося на постачальників з мінімальними цінами. Але завжди пам’ятаємо, що не все те, що дешево, має належну якість. Є компанії, які виробляють захисні маски помірної вартості, але без дотримання вимог щодо виробів медичного призначення.
Перед укладанням договорів проводили перемовини з одним з найбільших виробників масок, який випускав їх ще до пандемії. З цією компанією співпрацювали тривалий час деякі наші лікувальні установи. До спалаху COVID-19 ціна на маски у них була дещо вища за 1 гривню. Потім ціна підстрибнула до 3 гривень. Наші госпіталі продовжували закуповували їхню продукцію. Але є один нюанс: у цього виробника замовники по всій Україні, тож його потужностей у період пандемії бракує, щоб забезпечити масками всіх і вчасно. Для наших ВМКЦ ця компанія за прийнятну ціну спроможна виробляти їх від 1 до 3 тисяч на місяць, залежно від завантаженості. Нині працюємо з двома постачальниками, якість виробів яких та ціна нас повністю задовольняють. Середня ціна виробу на час укладання договорів — близько 10 гривень. Ми ж закупили за 6,54 гривні.
Зауважу: ціни на захисні маски постійно стрибають. Так, у регіонах на початку пандемії ціна перебувала у межах 12–14 гривень, а тепер у Харкові й Дніпрі надходять цінові пропозиції — 3,5–4,2 гривні за одиницю.
— Ось лежать, на перший погляд, три однакові маски. Як переконатися в їхній якості та якій надати перевагу?
— Законом визначено, що відповідальність за якість і за відповідні документи, які її підтверджують, несе виробник. У нас немає змоги перевірити якість маски. Можемо лише довіритися документам, наданим виробником: ліцензії на право виробляти маски, декларації відповідності, сертифікати безпечності виробу тощо. Щодо масок, які я згадував на початку розмови, деякі екземпляри вилучала з медичних складів Військова служба правопорядку для проведення певних експертиз. Згодом нам повідомили висновок — вони придатні для застосування.
— Чи трапляються випадки недобросовісного виконання договорів постачальниками?
— У межах договорів, укладених раніше, переважна більшість постачальників вчасно і якісно виконують свої зобов’язання. Бувають інколи затримки з відвантаженням замовлень, але вони несуттєві й не впливають в цілому на медичне забезпечення лікувальних установ та військових частин. Ми ж розраховуємось з постачальниками виключно по факту отримання замовленого майна без зволікань.
— Оборонне відомство закуповує певну кількість майна медичного призначення за наявності коштів чи за потреби?
— Частіше це відбувається за потреби, але й трапляється, що за наявності коштів. Перевага передусім надається лікам і обладнанню, які терміново потрібні для збереження життя військовослужбовців. А також майну, яке постійно використовується і запаси якого необхідно поповнювати. Це стосується і засобів індивідуального захисту. Чимало коштів використовується на придбання реагентів для проведення досліджень лабораторіями.
Є приклади співпраці. Наприклад, у Львові є лише одна цивільна лабораторія на великий регіон. І представники міської влади звернулись до керівництва ВМКЦ Західного регіону з пропозицією об’єднати зусилля з проведення досліджень. Якщо пікова ситуація у цивільних, то наші фахівці допомагають і частину роботи беруть на себе, і навпаки.
Завдяки допомозі благодійних організацій, іноземних фондів, удається поступово накопичувати майно та обладнання задля створення запасу на випадок загострення ситуації із захворюванням на коронавірусну інфекцію.
— Наскільки можна зрозуміти, то в медичному забезпеченні під час пандемії пріоритет — лікувальним установам та персоналу.
— Наказом МОЗ визначено: для громадян першочерговими засобами захисту є маска, дотримання соціальної дистанції, дезінфекційні та антисептичні розчини. Щодо медичного персоналу, то тут досить значний перелік майна залежно від виконання функцій за призначенням. Одним достатньо разових захисних костюмів, а лаборантам, наприклад, які здійснюють щоденний відбір проб на аналіз COVID-19, потрібні добротні багаторазові захисні комбінезони, респіратори. Надійного захисту потребують медсестри та лікарі, які працюють з пацієнтами з підозрою на захворюваність. Запевняю, що для медперсоналу, який працює в так званій зоні риску, у нас є все необхідне.
— Оприлюдніть, будь ласка, цифру — скільки нині витрачено коштів на боротьбу з COVID-19 у Збройних Силах.
— Щодо коштів, виділених на централізовану закупівлю майна та обладнання в рамках недопущення захворюваності на коронавірусну інфекцію, то це близько 70 мільйонів гривень. Наразі ми уклали договори на 85 % від виділених коштів. Позитивну роль відіграло те, що під час пандемії впала ціна на паливо й Міноборони зробило перерозподіл коштів, частина яких і пішла на медичне забезпечення в регіонах. Другим позитивним моментом стало дотримання карантинних заходів, що унеможливило масові захворювання у військовому середовищі, а отже, й виділення значно більших сум на боротьбу з COVID-19. Повторюсь, що найбільше навантаження нині припадає на наші лабораторії, тож збільшується необхідність у коштах. Є випадок в одному обласному центрі, де призовникам відмовили в проведенні тестування на виявлення коронавірусної інфекції і цю роботу доводилося виконувати військовим лаборантам.
— На завершення розмови скажіть, чи є в Збройних Силах усе необхідне для боротьби з COVID-19, бо час від часу з’являються тривожні сигнали щодо неналежного забезпечення.
— Бувають випадки, коли телефонують на гарячу лінію і скаржаться з якоїсь військової частини на відсутність певних засобів захисту. Ставимо зустрічне запитання: «Чи зверталися ви до логістичного підрозділу в частині?» «Ні, не звертались». Буває, що хтось з молодшого медперсоналу звертається до волонтерів за тим, що є у нас у наявності. Волонтери розносять це прохання соцмережами, й виникає негативна думка про незадовільне забезпечення частини. Дарма що більшість зі вказаного в замовленні до волонтерів просто не може за номенклатурою бути на тому чи іншому рівні надання медичної допомоги. Ну і стара як світ проблема — затягування або повне ігнорування списання витратних матеріалів і складання відповідних актів. Не списав колись отримане — годі сподіватися, що отримаєш більше або нове. Багато в цьому питанні залежить від вимогливості командирів.
Щодо суті вашого запитання наголошую: нині Медичні сили мають усе необхідне, щоб протистояти COVID-19.
Систему DELTA розробили за стандартами НАТО. За потреби в ній вже можна обмінюватись даними з партнерами в режимі реального часу.
Контррозвідка Служби безпеки запобігла новим спробам агресора завдати вогневого ураження по місцях базування Сил оборони на Сумщині.
Уламки збитої ворожої зброї пошкодили обʼєкт критичної інфраструктури у Львівській області.
Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський заявив, що наразі немає потреби додатково мобілізувати 500 тисяч осіб.
Зранку від скидання вибухівки з дрона у Бериславі постраждав чоловік.
російські загарбники продовжують обстрілювати прикордонні території Чернігівської та Сумської областей. Всього протягом доби нараховано 51 обстріл (291 вибух) із різних видів озброєння.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…