Навчально-науковий інститут фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій є структурним підрозділом Національного університету оборони України, який проводить підготовку курсантів, для подальшої служби на посадах…
Ми вкотре побували на одній із позицій Донеччини, де нас зустріли воїни окремої бригади морської піхоти. Про тишу на війні та про те, що допомагає бійцям вижити в ротаціях, — у репортажі з передової.
«Я три роки на фронті. Пішов на війну, адже це справа честі для мене…»
– На нашій лінії фронту ми чуємо тишу. Дійсно, домовленостей дотримуються, – говорить морський піхотинець на ім’я Ігор.
Йому всього 23 роки. Родом він з Бердянська. Каже, що завжди мріяв служити в елітних родах військ. Дуже зрадів, коли вдалося потрапити до морської піхоти.
– Я три роки на фронті. Пішов на війну, адже це справа честі для мене. Під Авдіївкою загинув мій рідний дядько, сумую за ним і не хочу більше смертей своїх побратимів, – розповідає хлопець
«Серж» і талісман десантно-штурмової роти – пес Братан
– У разі потреби, морська піхота завжди готова дати відсіч агресії ворога. Зброя в нас є. Ми готові захищати Батьківщину, стримувати ворога, – запевняє боєць з позивним “Серж”.
Військовий каже, що він з 18-ти років у війську і це вже третя його ротація. Дружина в нього також морський піхотинець. Познайомились вони тут, на війні. Кохання з першого погляду, навіть до РАГСу їхали на бойовій машині.
Найщасливішою миттю у житті вважає народження доньки. Наразі їй лише 1,5 роки, проте вона вже приміряє військовий берет перед дзеркалом і каже, що хоче бути морським піхотинцем.
Служить “Серж” з собакою, яку знайшов на війні. Пес став справжнім талісманом підрозділу десантно-штурмової роти. Назвали його Братаном. На всіх позиціях він з ним.
Морпіх зізнався, що найстрашніше на війні – це ховати друзів. Всі війни закінчуються. Повинна закінчитися і ця війна.
Боєць із позивним «Філін»
– Насолоджуємось тишею, – говорить боєць з позивним “Філін” і посміхається.
Родом він з Миколаївщини. Боєць закінчив у 2019 році Львівську військову академію. Проте зізнається, що хоче навчатися і надалі. Наразі це його друга ротація.
У “Філіна” вдома дівчина. Сама думка про те, що його чекають, допомагає вижити на війні.
– Мрію про родину, власний дім і дітей. Від цієї війни вже втомилися, нехай постріли більше не лунають…, – зізнався хлопець.
Фото і відео: Данило Оніпко
