Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Армія об’єднує спільною метою професіоналів різних структур та підрозділів, але цікавими можуть бути не лише службові обов’язки, а й хобі військових. Приміром, у стриманому емоційно офіцері з кіберзв’язку причаїлася любов до рукоділля. Капітан Андрій Дем’яненко захоплюється ліпкою мініатюр з елементами батальних сцен із полімерної глини.
Героями його робіт стають фентезійні персонажі улюблених багатьма комп’ютерних ігор, книг, фільмів і серіалів. У його руках, наче з сюжету World of Warcraft, оживають страхітливі орки, мужні гноми, тендітні ельфи і люди в середньовічному одязі.
З роботами можна ознайомитися на його сторінках у Facebookта Instagram.
Познайомив із дивовижним світом хендмейду героя батько. Ще з юних років Андрій спостерігав за різьбярством і судномоделюванням, але серед великого різноманіття матеріалів обрав саме «пластик», який вперше взяв до рук ще у дев’ятому класі.
«На момент початку мого захоплення в Україні, на жаль, не було достатньої кількості навчальних відеоуроків і літератури, тому переймав досвід здебільшого з іноземних ресурсів та за допомогою старших товаришів за хобі. Через це для мене так важливо розповісти про нашу спільноту широкому загалу», – ділиться капітан Дем’яненко.
Справді, попри невелику чисельність руху, роботи майстрів закохують з першого погляду. Слід зазначити, що, окрім мініатюр в 4-5 сантиметрів, з полімерної глини виліплюють цілі погруддя в натуральний розмір людини, прикраси, декор для оселі й елементів побуту, що робить матеріал універсальним.
Поки що Андрій не плекає амбітних планів з тиражування своїх робіт, але все ж сподівається, що в майбутньому зможе запустити власне виробництво сувенірів за сюжетами поробок або зацікавити видавництва. Не приховує захоплення, коли розповідає про першу і поки що єдину розтиражовану роботу.
«Хотів зробити приємно друзям і знайомим, організував самвидав на 20 екземплярів та всі успішно подарував. Мені подобалось спостерігати за емоціями отримувачів, це стало найкращою оцінкою моєї праці… Досі тішуся тим, що багатьом сподобалось», – говорить Андрій Дем’яненко.
Деякі з товаришів і самі долучаються до творчого процесу. Свою улюблену роботу «Гном з високогір’я» майстер виконував у парі з художником Олегом Бурдикіним.
«У кожного своє натхнення, малювати ніколи не вмів, та й справді цих навичок досить часто не вистачає. Деякі фігурки подобаються не розфарбованими, але додати кольору все ж інколи потрібно, в такі моменти на допомогу приходять художники», – розповідає Андрій.
Кожна робота має особливе значення для автора, адже на одну фігурку майстер витрачає приблизно місяць, взнаки дається напружений графік служби. Але брак часу не засмучує Андрія, адже він упевнений: так він краще зможе обдумати сюжет і стане прискіпливішим до деталей.
На питання, що потрібно для того, щоб навчитися ліпити з глини, капітан Дем’яненко відповів:
«Бажання. Жодних особливих вмінь і таланту не потрібно, я впевнений: із цим впорається кожен охочий, звісно, якщо запасеться терпінням й посидючістю. Спочатку здаватиметься, що все розвалюється, але щоразу ваш виріб ставатиме все кращим».
Капітан Дем’яненко став доказом того, що людину від власних мрій і хобі утримує зовсім не брак часу, а власна лінь. Цікавість та прагнення висот – рушійні фактори розвитку, тому, можливо, слід зайнятись чимось новим саме зараз?
Яна Задубінна
