У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Серед багатьох військовослужбовців як Збройних Сил України, так і інших формувань, особливо тих, хто здобував середню освіту не за партою в школі, а під час навчання у військовому ліцеї, існує чимало міркувань з приводу того, чи можна вважати навчання у військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою військовою службою.
Тож, яка проблематика існує з цього питання, розбирався кореспондент АрміяInform.
Колізія правових норм з питань навчання у військових ліцеях
Чинне законодавство, зокрема ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу», визначає, що «…військовою службою є день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти – для громадян, які не проходили військову службу». І це дає право не вважати період навчання у військовому ліцеї військовою службою.
Проте, вимоги цієї ж статті 24 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», що була чинною з 1992 по 1999 рік, досить чітко визначають початок перебування на військовій службі «…день прибуття на навчання до військового навчального закладу (військового ліцею), зазначений у приписі, виданому військовим комісаріатом для допризовників, призовників і військовозобов’язаних».
У цьому випадку постає питання: «Навчання у яких військових ліцеях вважали військовою службою законодавці під час ухвалення Закону у 1992-му?» Наразі в Україні налічується близько 30 військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою й ліцеїв іншого військового спрямування.
Водночас ліцеїст – це особа, яка навчається в закладі загальної середньої освіти з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою, а курсант – це особа, котра в установленому порядку зарахована до вищого військового навчального закладу.
Але є певне розмежування між курсантом і ліцеїстом у віці. Курсанти, як правило, мають «стартовий» вік 17-18 років, ліцеїсти 14-15 років. Перші приймають військову присягу, останні позбавлені такого права.
Також «Тимчасове положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами», що було чинним з 1993 по 2001 рік, визначало умови проходження військової служби рядовим, сержантським складом і… військовими ліцеїстами.
Постановою Кабміну від 19 серпня 1992 року №490 «Про реформу системи військової освіти» визначено перелік військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, існування яких передбачено саме у структурі військової освіти.
Під час зарахування до військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово- фізичною підготовкою в певні періоди часу ліцеїстів також ставили на всі види забезпечення, зокрема продовольче, речове, грошове – як за кошти оборонного відомства, так і обласних бюджетів.
Водночас законодавством визначено, що лише для військовослужбовців установлюють військову форму одягу та відповідні знаки розрізнення, хоча військовий однострій носять і ліцеїсти.
Судова практика з питань навчання у військових ліцеях
Багато військовослужбовців, як чинних, так і колишніх, які є випускниками ліцеїв, звертаються до суду, аби встановити факт початку військової служби. І здебільшого виграють справи.
Серед останніх – рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 09.06.2020 року, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.03.2020 року, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.12.2019 року, рішення Львівського апеляційного суду від 16.12.2019 року. Тож можна зробити висновок, що суди вважають військовою службою навчання у військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою. Однак лише в період, визначений законодавством, що діяло з 1992 по 1999 рік.
Загалом представники Феміди приймають різного роду судові рішення як і на користь вихованців ліцеїв, так і протилежні. Однак проблематика з цього питання залишається невирішеною і крапку в ньому може поставити лише Конституційний Суд України, розтлумачивши окремі норми національного законодавства з питань навчання у військових ліцеях у різні періоди.
