Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
20 серпня 2020 року відбудеться прем’єра фільму Андрія Іванюка «Східняк». В основу картини лягла реальна історія, яку режисер побачив у районі бойових дій на Сході, де пробув цілий рік. Це новий для українців жанр роуд-сторі, що розповідає про двох звичайних бійців, котрі вирушили на пошуки свого командира. На їхньому шляху буде все: і блокпости, і рокадні дороги, і прифронтові селища й міста.
Ексклюзивно для АрміяInform акторка та відома волонтерка Алла Мартинюк, яка зіграла у фільмі роль української розвідниці, розповіла цікаві моменти зі знімального процесу та поділилася власними враженнями.
Як київська Троєщина вмить перетворилася на Горлівку
Попри різноманіття знімального процесу, багато сцен відзнято в Києві, на виїзді з Троєщинського району. Саме там художники створили блокпост, який неможливо відрізнити від того, що розташований у Горлівці. Оскільки зйомки відбувалися вночі, багато людей, які поверталися до Києва, не розуміли що трапилося на його околицях, адже вранці вони їхали зі столиці, а ввечері потрапляли в район бойових дій.
– Якось на зйомках я хотіла обпертись об бетон, але мене одразу попросили не робити цього, адже насправді то були не бетонні плити, а пінопласт, – згадує акторка. – Все мало дуже реалістичний вигляд, неможливо було здогадатися про муляж. До того ж я тоді щойно повернулася зі Сходу, тому на зйомках мала таке відчуття, що я знову там.
– У процес зйомок залучили доволі багато військових, особливо з батальйону «Айдар». Це дуже допомагало, адже завжди важко знімати картину про війну у мирному місті. Та поряд з військовими фахівцями народжуються нові емоції, загострюється почуття відповідальності за правдиво зіграну роль, – розповідає пані Алла.
– Я не змогла би стати військовою, адже ця професія вимагає дуже багато мужності. Тому й зіграти таку роль розвідниці – це велика честь і водночас величезна відповідальність. Пам’ятаю, як режисер навів на мене камеру великим планом і сказав стріляти. То було доволі важко.
Про розвиток українського кінематографа на військову тему
За словами акторки, серед людей, які працюють у цій сфері, думки про розвиток українського патріотичного кіно саме на військову тематику – дещо різні. Одні пророкують, що патріотичне кіно трохи згасне. Останнім часом його дуже активно почали знімати. Проте, як показує реальність, такі фільми неповністю окуповуються. До того ж карантин негативно вплинув на фінансову ситуацію, що теж зіграло свою роль. Водночас важливим є попит населення – нині серед українців популярнішими є комедії та фільми жахів. Відчувається якась глобальна втома від постійної демонстрації війни, болю та втрат. Тому глядач і надає перевагу іншим жанрам.
З іншого боку, існують думки, що патріотичне військове кіно лише набирає обертів і в майбутньому таких фільмів зніматимуть ще більше.
– На мою думку, все залежить від сценарію та побудови картини. Якщо фільм знятий якісно та має свіжий зрозуміло розкритий сюжет, то, звичайно, люди охоче дивитимуться таку стрічку. Й байдуже, який жанр вона матиме, – коментує пані Алла.
Крім цього, Алла Мартинюк анонсувала власні плани щодо зйомки нового фільму про війну на Сході, в основу сюжету якого ліг її авторський сценарій. Це історія про військових чоловіка та дружину, які загинули на війні. За її словами, цей фільм доволі важкий у психологічному плані, адже по-новому розкриє тему кохання на війні та взагалі її важкі духовні реалії.
Ольга Вікарчук
