Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Довгий час імена видатних полководців і блискучих військових стратегів періоду Української революції 1917-1921 років були невідомі широкому загалу. У радянський час лише згадка про них загрожувала підозрою в «неблагонадійності» та репресіями. Тепер ми повертаємо пам’ять про цих непересічних людей, повідомляє «Новинарня».
17 липня виповнюється 130 років з дня народження командувача Дієвої армії УНР у 1919 році, генерал-хорунжого Василя Тютюнника.
Цей талановитий воєначальник у період Української революції 1917-1921 років стояв біля витоків українського війська. На його рахунку такі вдалі операції, як Проскурівський прорив, звільнення від більшовиків Вінниці та Жмеринки, план легендарного 1-го Зимового походу.
До його 130-річчя Український інститут національної пам’яті спільно з Bober Film Studio випустив просвітницький ролик про Василя Тютюнника в рамках циклу »Люди епохи».
У ролику використані кадри з кінохроніки тих років, а також із фільму «Остання столиця» та з реконструкції завершення 1-го Зимового походу, наданої Центром історії Вінниці.
Василь Тютюнник народився 1890 року на Полтавщині. Закінчив Тифліське військове училище, служив у 25-му Сибірському стрілецькому полку, що базувався в Іркутську. В роки Першої світової війни командував кінною розвідкою полку.
У 1917-му, коли на хвилі революційних змін почала формуватися українська армія, Тютюнник став одним з її фундаторів.
«Підполковник Василь Тютюнник — енергійний, гарячий, вмить охоплював найскладнішу військову ситуацію і блискавично переходив до рішення, часто парадоксального у своїй талановитості», – згадував його ад’ютант, поет Євген Маланюк.
Одним із таких рішень було запросити до українського війська досвідчених генералів та офіцерів старої російської армії, що дало змогу в лютому 1919-го зупинити наступ червоних.
Наприкінці травня 1919 року, коли Армія УНР опинилася в скрутному становищі, втративши майже всю територію і ведучи бойові дії одночасно проти Червоної армії та польських військ, саме Тютюнник розробив план прориву в напрямку Проскурова («Проскурівська операція»), в результаті якої вдалося закріпитися на Поділлі та на цілий рік зробити тимчасовою столицею України Кам’янець.
Після успіху Проскурівської операції Тютюнник став начальником штабу Дієвої армії УНР, а через місяць — командувачем армії.
Під час походу Об’єднаних українських армій на Київ–Одесу Тютюнник командував Східною армійською групою, війська якої наступали на одеському та уманському напрямках.
У листопаді 1919-го, уже хворий на тиф, разом із генерал-хорунжим Євгеном Мєшковським Тютюнник розробив легендарний план 1-го Зимового походу – партизанського рейду тилами білих та червоних, що дало змогу вирватися з «трикутника смерті».
Помер 29-річний генерал 19 грудня 1919 року в Рівному – тиф ускладнився тромбозом коронарних судин і призвів до розриву серця.
Також про Тютюнника та інших творців українського війська розповідає відеофільм «Видатні командири армії УНР».
Офіс Генерального прокурора опублікував фото з місця удару російського дрона по території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.
Президент України Володимир Зеленський у неділю прибув з офіційним візитом до Великої Британії.
Пілоти Департаменту активних дій ГУР МОУ показали, як нищать особовий склад ворога та спопеляють ворожі військові цілі на Запорізькому напрямку.
Слідчі СБУ вважають воєнним злочином російський удар по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, який знаходиться біля ЧАЕС.
Найбільше ворог атакував на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 20 боїв.
Оператори 3-го батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» зробили успішну засідку.
Оператор протитанкового відділення, військовослужбовець
від 22000 до 122000 грн
Яворів
Яворівський РТЦК та СП
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…