Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
У місті Хабаровськ на Далекому Сході Росії тривають акції протесту з вимогою звільнення заарештованого минулого тижня губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. Політик є одним з кількох російських керівників регіонів, які не є «єдиноросами», він – член ЛДПР. У 2018 році виграв голосування в регіоні, перемігши чинного губернатора «єдинороса» В’ячеслава Шпорта. У першому турі випередив його на 675 голосів, у другому – на більше ніж 40 відсотків. Причому, за сценарієм Кремля, Фургал мав би зняти свою кандидатуру після першого туру на користь «єдинороса», але не прислухався до «височайших рекомендацій».
Як результат, Фургала було затримано 10 липня біля власного будинку в Хабаровську, а наступного дня арештовано Басманним судом Москви. Чиновник підозрюється в організації двох вбивств і замаху на вбивство всередині «нульових». За висунутими звинуваченнями йому загрожує ув’язнення аж до довічного терміну. Цікаво, що понад 15 років кримінальне минуле Фургала не цікавило російських правоохоронців.
Після арешту губернатора кілька тисяч людей зібралися на площі в центрі міста з вимогами повернути Фургала додому. Серед гасел, які звучали на несанкціонованих (!) акціях непокори були й вимоги відставки Путіна.
«Чтобы спасти Россию, нужно сжечь Москву»
«Ще один важливий аспект цих протестів — їхня відверта спрямованість проти федерального центру. Люди на вулицях Хабаровська закликають Москву забиратися геть з їхнього краю й навіть цитують Кутузова, якому приписують вислів «Чтобы спасти Россию, нужно сжечь Москву» (до речі, якщо пошукати цю фразу в інтернеті і подивитися, на яких зображеннях вона найчастіше трапляється, ви можете здивуватися, що деякі росіяни залюбки пишуть її на своїх машинах). Протестувальники кажуть журналістам, що не хочуть більше терпіти Путіна, тиску з боку Москви, що Фургал — губернатор, якого вони обрали, тощо. Їм не цікаво слухати про темне минуле свого губернатора, вони — на його боці, і навіть соцопитування підтверджують: він у регіоні – популярніший, ніж президент Росії», – зазначає кандидат політичних наук, завідувач кафедри міжнародних відносин, директор Школи політичної аналітики НаУКМА Максим Яковлєв.
«Ліберально-демократична» вотчина
Тепер щодо Хабаровського краю, точніше його законодавчого органу, який зветься «Дума Хабаровського краю». Ця Дума налічує 36 депутатів, з яких 28 місць – у депутатів від ЛДПР. Така собі вотчина Жиріновського на Далекому Сході. На думку Максима Яковлєва, саме в ЛДПР криється важливий нюанс справи проти Фургала.
«Роль партії Володимира Жириновського в Росії в цілому, і в Хабаровському краї зокрема, є дуже цікавою. ЛДПР – одна з двох російських партій, яка мала фракції в кожній Державній думі РФ. Тобто, брала участь у всіх виборах і завжди долала прохідний бар’єр. Російська опозиційна журналістка Юлія Латиніна часто називає ЛДПР «партією-спойлером», яка формально виконує роль санкціонованої опозиції, головне завдання якої – справляти враження наявності в Росії подоби політичного плюралізму», – пише Максим Яковлєв.
Зрозуміло: арешт однопартійця неабияк збудив й без того неадекватного Володимира Жириновського. Вольфович затягнув стару пісню «про гоніння на ЛДПР» і пригрозив різними демаршами й навіть революцією. Очевидно, що слова цього «заслуженого неадеквата» мало хто сприймає всерйоз, але тріщина між ЛДПР та «єдиноросами» вже намітилася.
Отже, сподіватися на повалення путінського режиму силами того ж самого Жириновського не варто, як і на поширення антикремлівських акцій всією Росією. Але те, що на кордонах путінської імперії ще жевріє протестний настрій, дає промінь надії, що в РФ ще не все втрачено. Скажімо так, не запалало, але потроху підгоряє.
Жириновський чи Путін?
Взагалі, щодо цієї «протестної» ситуації, як на мене, досить влучно висловився відомий журналіст Аркадій Бабченко на сторінках «НВ»:
«Зараз я сиджу і дивлюся фотографії, на яких російський народ, фанат недоумкуватого Жириновського, виходить на підтримку місцевого бандита і вбивці з плакатами «Спалити Москву». Досить приємно, знаєте, сидіти й дивитися, як твої пророцтва — ну і далі за текстом. І тільки російський ліберал стрибає від щастя всередині Садового кільця й плескає в долоні — ура, ура, російський народ прокинувся! Яке диво.
Якщо вибирати між Жириновським і Путіним — я б на їхньому місці сидів би і молився, щоб Путін… Тому що, коли його зжере вже зовсім остаточно божевільний, ось прямо в клінічному сенсі цього слова, і доламає вщент вже зовсім все, а в Росії і так дуже мало залишилося недоламаним, а потім того зжере Рамзан Ахматович, сильний горець з твердою рукою, і зажене їх назад у землянки, в постоли і лободу, в шинелі і табірну робу, по горло в крові, у якій спробує втопити і ще пів світу — ось тут уже реально буде хана. Усім».
Жовто-блакитний щит
Максим Яковлєв у своїй статті виданню «НВ» зауважив на деяких геральдичних особливостях герба Хабаровського краю.
«Наостанок, трошки кумедної конспірології та просто красивого символізму стосовно «Хабаровського майдану»: на гербі Хабаровського краю зображений білогрудий чорний ведмідь з висолопленим червоним язиком, який сидить у добре відомій нам позі козака Мамая, але замість бандури у лапах тримає щит, на якому, окрім маленької червоної рибки, зображений обернений вилкоподібний хрест… блакитного кольору на жовтому тлі. Збіг?» – пише Яковлєв.
Ще б пак! Республіка Зелений Клин недарма існувала на цих теренах!
