Він входить до Об’єднаного командно-штабного коледжу Академії оборони Великої Британії. За результатами навчання він отримав Thales Prize як найкращий міжнародний…
Лікар-невролог Андрій Найман проходить службу в 61-му мобільному госпіталі неподалік лінії розмежування у районі проведення операції Об’єднаних сил. Саме сюди звертаються військові, які стримують агресора на Донбасі, в разі погіршення стану здоров’я. Оскільки 60% хворих мають різного роду дорсалгії, старший лейтенант медичної служби за два роки здобув чималий досвід у лікуванні подібних недуг.
Дорсалгія − це симптом, який характеризує наявність того чи іншого захворювання хребта і часто є найпершою його діагностичною ознакою. Може виникати в будь-якому віці, однак найчастіше зустрічається в зрілому. Це медичний термін, який формується із латинських слів dorsum − спина, algos − біль, тобто це біль у спині незалежно від локалізації.
Чому важливо не затягувати
На фронті дорсалгії виникають у військових здебільшого внаслідок посиленого фізичного навантаження на вісь хребта в результаті носіння засобів захисту. На жаль, часто це виходить ненормовано. Нормативи говорять про не більше, ніж чотири години безперервного носіння − а тоді відпочинок. Проте передова диктує свої умови… Військовослужбовцю часом доводиться ледь не весь день чи ніч проводити в бронежилеті, оскільки тривають обстріли. А боєць не може бути без засобів захисту в тих умовах. Як наслідок такої практики, у військових з’являються болі в різних ділянках спини, шиї, попереку. Саме цим і опікується невролог. Консультації відбуваються найчастіше амбулаторно, проте є випадки, коли пацієнти потребують стаціонарного лікування.
− Зазвичай наші захисники виконують обов’язки на лінії фронту, аж поки не можуть ходити чи одягнути бронежилет, а вже тоді звертаються до медиків, — зазначає Андрій Найман. – Я оглядаю пацієнта, бачу проблему, яку слід було б коригувати в умовах стаціонару. Готовий госпіталізувати й дати ту допомогу, яку можливо надати тут або перевезти на наступний етап евакуації. Проте часто бійці пишуть відмову. Кажуть − там молоді хлопці, прийшло поповнення, мені їх треба вчити. Потім виходить, що важче скоригувати отримані порушення, але людей це не зупиняє.
У цьому шпиталі щоденно до невролога з дорсалгією звертається 3−4 пацієнти. В основному вікової категорії 40+. На цьому етапі функціонування організму наступають вікові зміни, що викликають больовий синдром. Якщо недуга не потребує хірургічного втручання, такий пацієнт проходить лікування у невролога.
− Зазвичай військові лікуються амбулаторно – достатньо дати звільнення від виконання службових обов’язків, щоб спина відпочила,− коментує лікар. – Якщо потрібно – даємо знеболювальне, міорелаксанти, вітаміни групи В. Зазвичай за кілька днів людина почувається краще і стає у стрій без втрати працездатності. Але якщо цю проблему одразу не вирішити, йде накопичення, що може призвести до проблем зі здоров’ям у майбутньому.
Поставити на ноги воїна за п’ять днів
Із практичного досвіду Андрій Найман стверджує: такі порушення можна скорегувати досить швидко за умови вчасного звернення пацієнта і дотримання ним усіх рекомендацій.
До переліку прописаного лікарем комплексу входить: дотримання гігієни спини, підтримка її в рівному стані. Так, не можна підіймати вантажі зігнутим, а під час носіння бронежилета – давати спині відпочити. Обов’язково сон має бути на рівній твердій поверхні з підкладанням валика для збереження фізіологічного положення хребта. Не завадить лікувальна фізкультура.
− На практиці користуюся методичними рекомендаціями, розробленими фахівцями Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військово-клінічний госпіталь», − говорить старший лейтенант медичної служби. − Там зібрані настанови неврологів, які мали не одну ротацію в район АТО чи ООС, знають специфіку і дають рекомендації молодим лікарям на місцях. У практичній роботі неодноразово доводив дієвість комплексу з восьми вправ, які легко виконуються і допомагають тримати спину в порядку. Починаючи з третьої доби, люди починають їх виконувати. Тривалість комплексу залежить від стану пацієнта. Але здебільшого достатньо п’ять днів, щоб поставити його на ноги.
Оскільки основна причина болю в тому, що пацієнт перебуває в постійному напруженні, вправи призначені для зменшення напруги на міжхребцеві зв’язки. Тому в більшості випадків лікування амбулаторне, якщо для цього є умови. Наприклад, окремий бліндаж чи медпункт, у якому можна розмістити пацієнта не менше, ніж на три дні. Якщо є така змога – лікар дає звільнення від виконання службових обов’язків і надає необхідні рекомендації. Якщо ні – таких військовослужбовців госпіталізують для лікування стаціонарно. Для цього в 61-му мобільному госпіталі є спеціальна палата з ортопедичними ліжками.
Як стверджує Андрій Найман, в будь-якому разі лікування залежить від «стажу» хвороби й тяжкості перебігу. Тому лікар наголошує: не варто чекати до «останнього», коли біль неможливо терпіти. Краще звернутися з проблемою до медиків на ранній стадії. А ще − турбуватися про своє здоров’я, виконуючи вправи профілактично за першої ліпшої нагоди.
Вісім вправ від болю у спині:
1. Станьте обличчям до сидіння стільця, зігніть праву ногу в коліні й поставте її на сидінні так, щоб стегно було паралельно підлозі, а коліно знаходилося над щиколоткою. Покладіть ліву долоню на зовнішню сторону правого коліна і, не зміщуючи праву ногу, поверніть корпус вправо. Зробіть кілька глибоких вдихів і протримаєтеся в цій позі 30 секунд. Повторіть вправу для лівої ноги.
2. Лежачи на спині, притисніть одне коліно до грудей, а іншу ногу тримайте прямо. Зробіть кілька глибоких вдихів. Стежте, щоб плечі були на підлозі. Повторіть за 30 секунд для кожної ноги.
3. Ляжте на спину і розкиньте руки в сторони, як би утворюючи букву Т. Не відриваючи плечі від підлоги, поверніть обидва коліна спочатку в праву сторону, потім в ліву сторону, дихайте глибоко і вільно. Повторюйте вправу по 1 хвилині на кожну сторону.
4. Лежачи на спині, розведіть руки в сторони, тримайте одну ногу прямою. Другу ногу зігніть в коліні під кутом 90°, поставте протилежну руку на коліно. Поверніться обличчям до витягнутої руки. Обидва плеча повинні бути притиснуті до підлоги. Дихайте глибоко і вільно, повторюйте по 1 хвилині на кожну сторону.
5. Встаньте прямо і зробіть крок вперед правою ногою, зігнувши її в коліні, ліва нога при цьому залишається прямою. Повертаючи корпус у бік зігнутої ноги, з’єднайте долоні й поставте руки так, щоб лікоть знаходився з зовнішньої сторони зігнутого коліна. Постарайтеся утриматися в такій позі 30 секунд.
6. Сядьте на підлогу, зігніть праву ногу в коліні й закиньте її за ліве стегно. Покладіть праву руку на підлогу позаду себе, а лікоть лівої руки — на зовнішню сторону зігнутого коліна. Повертайте корпус у бік прямої руки, намагаючись зберегти ноги у вихідному положенні. Постарайтеся зафіксувати позу від 30 до 60 секунд і не забудьте поміняти ноги.
7. Встаньте на коліна, вигніть спину і підніміть груди. Відчуйте, як розтягуються плечові м’язи. Дихайте спокійно близько 10 секунд. Потім вигніть спину дугою, притискаючи підборіддя до грудей. Знову затримайтеся на 10 секунд і поверніться у вихідне положення. Виконуйте вправу 1−2 хвилини.
8. Найпростіша поза: сядьте на п’яти, злегка розвівши коліна в бік. Опустіть лоб на підлогу, витягніть руки прямо перед собою і розслабтеся, намагаючись дихати глибоко і спокійно. У цій позі можна перебувати так довго, як вам хочеться, але як мінімум протягом 5 вдихів. Головне − не заснути.
