Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У порожній залі ні гостей, ні друзів. Тільки дві пари люблячих очей. Вони довго чекали зустрічі, їх розділяли сотні кілометрів, і ось… від сьогодні й довіку два серця об’єднані у шлюбі в одне ціле.
Сніжана — медик, а Денис — військовий водій. Познайомилася молодята чотири роки тому на Волині, де чоловік проходив службу. Відтоді доля розкидала закоханих по різних куточках України — Денис потрапив до іншої бригади, захищав Батьківщину від окупантів, а наречена щоразу чекала навіть найкоротшої зустрічі з коханим.
Це третя ротація старшого солдата до району проведення ООС. До цього він доставляв продукти, воду та боєприпаси своїм бойовим побратимам на позиції біля Лисичанська та Сєвєродонецька. За такими полюють ворожі ДРГ, але «у кожного своя передова», як каже Денис. І навіть у свій святковий день військовий відпросився у командира та шановного товариства всього на кілька годин, щоб одружитися.
— Ми мали намір побратися раніше, проте постійно щось ставало на заваді, востаннє плани зіпсував карантин, — ділиться чоловік. — Та коли Сніжана приїхала до мене, я ні хвилини не вагався й запропонував їй одружитися. А вона без вагань погодилася. Саме так ми скористалися послугою «шлюб за добу».
Після церемонії чоловік повертається на передову. Святкуватимуть подію в колі рідних і друзів уже після ротації, коли підрозділ вийде з району проведення ООС.
— Попри війну життя триває, ми впевнені у своїх почуттях і щасливі навіть коротким зустрічам, — говорить Сніжана. — Я розумію, що означає бути коханою військовослужбовця, який перебуває на передовій, і підтримую його в усіх його рішеннях. Я відчуваю його підтримку, а він — мою. Я неймовірно щаслива, що від сьогодні ми офіційно сім’я.
