Значна кількість бійців, які обрали для повернення батальйон безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен» — наочне свідчення саме такого ставлення. Про…
Реформи в «Укроборонпромі» неможливі без ухвалення змін до Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та ухвалення нового Закону України «Про корпоратизацію підприємств ОПК».
Про це керівник «Укроборонпрому» Айварас Абромавичус зазначив в інтерв’ю програмі «Є питання» на 24 каналі.
За його словами, нині в оборонно-промисловому комплексі досі більшість підприємств перебувають у юридичній формі, яка не притаманна приватному сектору та світовій практиці. Це казенні, державні й унітарні підприємства. Така форма власності не дозволяє компаніям розвиватися, правильно розпоряджатися своїм майном, залучати фінансові ресурси через розміщення, наприклад, єврооблігацій на світових ринках, а також робити спільні підприємства зі світовими гігантами. Тобто все це потрібно міняти, корпоратизувати.
При цьому керівник державного концерну зауважив, що корпоратизація жодним чином не є синонімом приватизації. Існує багато фейків, людей залякують, що зразу після корпоратизації відбудеться приватизація, якийсь розпродаж майна. Після приходу нової команди «Укроборонпрому» за 9 місяців жодного квадратного метра, жодного підприємства не було продано. У найближчих планах такого немає. Проте є досить велика кількість зайвого майна, яким мають розпоряджатися самі підприємства – з метою розвитку.
Нагадаємо, що за новим законом структуру «Укроборонпром» мають повністю ліквідувати. Натомість створять нове державне агентство при Кабінеті Міністрів, яке не виконуватиме регуляторних функцій. Також у новому законі принциповим є те, що гриф секретності знімається із закупівель. Тобто якщо раніше всі закупівлі та ціни були засекречені, то тепер це хочуть прибрати. Винятком будуть лише нові українські розробки, в яких розкриття характеристик може зіграти на руку ворогові.
На переконання Абромавичуса, «Укроборонпром» має бути ліквідований, а на його місці повинні бути утворені 5-6 підприємств, які матимуть максимально замкнений цикл виробництва та з максимально готовою продукцією для представлення.
– Сама структура керування, яка існує нині, потребує змін. Ми пропонуємо, щоб у майбутньому це був корпоративний центр під, можливо, іншою назвою, ніж «Укроборонпром». Функцій буде набагато менше, ніж тепер, – зазначив керівник концерну. – Я б відразу хотів сказати, що наша оборонна промисловість дуже сильно недофінансована. Є застаріле правило щодо того, як нашу продукцію оцінюють у так званих РКМ (розрахунково-калькуляційні матеріали). Як вважається там, націнка на комплектуючі матеріали не може бути понад 1 %, на робочу силу – не більше ніж 20 %. І це стримує маржинальність нашої продукції, тобто на внутрішніх ринках заробити неможливо.
Тому окремі компанії концерну «Укроборонпрому» розвиваються тільки через експорт. Ми, на жаль, повинні шукати місце під сонцем за кордоном, щоб заробляти, розвиватися тощо. Боремося за те, щоб не платити дивіденди в державний бюджет у час війни. Тому що за 30 років наша компанія технологічно дуже сильно відстала. Всі виробничі приміщення небезпечні для роботи людей. Потрібно будувати нові заводи, цехи, закуповувати нове обладнання. Для цього не вистачає коштів, оскільки не вистачає механізмів, інструментів з боку держави щодо фінансування промислового комплексу.
Європейські країни в кооперації планують починати виробництво нового покоління танків у 2038 році. Тобто вони вже там планують, що буде через 15 років, а ми не знаємо, що в нас буде через 9 місяців. Потрібно переходити на довгострокове планування.
Ми над цим уже працюємо з Міністерством оборони. Працюємо особливо щодо бронетанкової техніки: БТР-3, БТР-4, броньована машина «Дозор». Хочемо повністю показати в документах потреби Збройних Сил на триваліший термін. Підписати контракти, щоб завантажити підприємства постійною роботою. Тому що у виробництві ритмічність – це найголовніше. Чому розвалюються підприємства? Чому йдуть люди? Бо в один рік можуть замовити 100 одиниць, а в інший – 2, а потім 50, а ще пізніше – 1. Тому зварювальники, конструктори розходяться. Хтось їде за кордон, хтось іде в успішніші приватні підприємства. Коли замовлення вже приходить, ти їх не збереш. Тому ритмічність у виробництві – на першому місці. Також повинні бути прозорість і довготривале планування.
