На Вінниччині триває льотна практика курсантів п’ятого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил на вертольотах. Саме нинішні випускники вступали до військового університету в розпал війни. Вони знали на що йдуть, тож мотивації та наполегливості їм не бракує.
Позаду сотні сторінок конспектів теорії, десятки годин занять на тренажерах, польоти з інструкторами… Нині курсанти літають самостійно, виконують різні завдання із льотної підготовки, опановують бойову техніку. Уже за кілька місяців вони стануть офіцерами.
Серед п’ятикурсників – майбутній пілот Мі-8 на ім’я Олександр. Ділиться враженнями після польоту. Каже, що відчуття, коли самостійно підіймаєшся в небо, ні з чим не порівняти. Та додає, що давно мріяв випробувати свої знання на практиці, у бойовій підготовці.
— Пам’ятаю, як ще в четвертому класі писали твір про майбутню професію, – згадує Олександр. – Ну всі й почали фантазувати – футболістом, космонавтом, президентом… А я сиджу і нічого в голову не лізе. Дивлюсь у вікно – літак летить. Так і написав – льотчиком буду! Тоді для мене це було щось дуже фантастичне, як от космонавт чи президент. Написав та й забув. А потім на випуск вчителька принесла цей твір і каже – ну дивись, не підведи тепер. Глянув я на ті кривульки, де ледь можна щось розібрати, і аж все перевернулось всередині… Я виріс у сім’ї медиків, тож матір сподівалась, що піду медичними стопами, але мій вибір підтримала. До того ж вертолітники також виконують завдання з порятунку життів.
