ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Тренажери в армії: від кінопроєкторів до 3D-графіки

Навчання та тренування Публікації
Прочитаєте за: 6 хв. 10 Червня 2020, 14:14

АрміяInform вже писала, як наш журналіст випробував на собі тренажер для підготовки водіїв-механіків бойової машини піхоти. Продовжуючи тему використання у збройних силах тренажерів, наступний матеріал ми присвятили їхній історії, сьогоденню та перспективам.

Перші тренажери

Перші тренажери для підготовки військових льотчиків з’явилися в роки Першої світової війни. З появою бойової авіації і початком повітряних боїв гостро стало питання підвищення їхньої результативності. Тому особливу увагу звернули на стрілецьку підготовку льотчиків. Саме тоді у Франції і Німеччині й з’явилися перші тренажери.

По суті, це були елементарні гойдалки з встановленим на них сидінням для льотчика і кулеметом, з якого пілот повинен був вчитися потрапляти в ціль під час розгойдування. Зрозуміло, схожості з реальністю було небагато, але певних результатів льотчики досягали.

У міжвоєнний період із розвитком бронетанкової техніки з’явилися тренажери для механіків-водіїв – як у Червоній Армії, так і за кордоном.

Тренажери становили собою, як правило, або звичайний стілець, перед яким розташовувалися важелі й педалі, що імітують органи управління танка, або це була спеціальна каркасна конструкція, що дозволяла відпрацьовувати навички управління бойовою машиною. Зокрема у Харківському бронетанковому училищі, де в 30-ті роки минулого століття готували екіпажі і командирів для танків Т-26 і БТ, такі тренажери вже застосовувалися. Напередодні та під час Другої світової війни широкого поширення набули авіатренажери, зокрема американського виробництва. Піонером була фірма Link Trainer – освоїла випуск авіасимуляторів на початку 30-х років. Їхнє застосування дозволило скоротити витрати на підготовку льотного складу та знизити аварійність.

Умовно кажучи, ці тренажери можна віднести до першого покоління – вони давали дуже віддалене уявлення про те, з чим доведеться стикнутися офіцеру в бою, але певні навички відпрацьовувалися.

Після Другої світової війни проблеми економії коштів при підготовці особового складу стали ще актуальнішими – техніка ускладнювалася, помилки ставали все дорожчими.

Тому з’явилися більш просунуті тренажери – їх застосовували при підготовці екіпажів авіаційної, автомобільної і бронетехніки.

Наприклад, у Ташкентському вищому танковому командному училищі були тренажери двох типів – один для навідника-оператора, другий – для механіка-водія. Останній складався з модуля, що імітує робоче місце механіка-водія, і був поєднаний з кінопроєктором. На ньому відпрацьовували рух, повороти. Інструктор міг контролювати дії курсанта. Тренажер навідника-оператора нагадував скоріше дитячу іграшку «Морський бій», яка була досить поширеною в залах ігрових автоматів по всьому СРСР.

Сьогоднішній день

Застосування динамічних платформ і поява комп’ютерної техніки істотно розширили можливості тренажерних комплексів.

Сьогодні динамічних платформ, призначених для різних видів техніки, існує багато: від рухомої копії крісла пілота до макета кабін багатомісної льотної і наземної техніки. В основному динамічні платформи розрізняються за кількістю площин, в яких може переміщатися тренажер. Прості платформи можуть рухатися тільки в одній площині, більш складні мають до шести ступенів свободи. В останньому випадку курсанти переміщаються в усіх трьох координатних площинах. Для приведення динамічних платформ в дію використовуються гідравлічні, пневматичні, електромеханічні й електромагнітні двигуни. Але далеко не всі нюанси руху реальної техніки можна зімітувати, навіть маючи платформу з шістьма ступенями свободи. Тому комп’ютеру доводиться трохи обманювати вестибулярний апарат людини, використовуючи не тільки динамічні дії, а й банальні «нахили» тренажера.

Реалізувати необхідну динамічну інтерактивність платформи набагато складніше, ніж згенерувати правдоподібну картинку на екранах моніторів. Імітуючи рух, розробники стикаються з жорсткими фізичними обмеженнями, але шляхом удосконалення конструкції тренажерів, наприклад створення великого вільного ходу і використання потужного приводу, вони створюють потрібний діапазон механічних навантажень для екіпажу. І тоді під час тренінгів виникають правдоподібні відчуття їзди по купинах або ж проходження крутого віражу. Головне завдання виробників тренажерів на динамічних платформах полягає в тому, щоб людина реально відчувала перевантаження і невеликі переміщення в просторі, оскільки подібні ефекти істотно підвищують результативність тренувань. Тому створення повнофункціональних тренажерів (ПФТ. – Ред.) стало можливим в останні десятиліття з розвитком систем комп’ютерного моделювання та 3D – графіки.

Основною складністю у тренажерах попередніх поколінь було створення зворотного зв’язку між зображенням на екрані й діями учня – адже кіноплівка такої можливості не давала. Тепер на екранах відображуються як руйнівні, так і не руйнівні перешкоди.

Як відзначають фахівці центрів підготовки пілотів цивільної авіації, рівень відпрацювання на тренажерах сьогодні такий, що пілотів можна випускати в рейси без «вивізних» польотів.

Під час бойових дій в Афганістані, Іраку тренажерні комплекси суттєво полегшили військовим виконання бойових завдань.

Українські розробки

В Україні працюють кілька підприємств, які розробляють і випускають повнофункціональні тренажери. Всі розробники використовують, розробляють і реалізують сьогодні адекватні алгоритми функціонування. Використовують сучасні програми візуалізації й динамічні платформи.

Повнофункціональні тренажери випускають Харківське конструкторське бюро «ХКБМ», Ніжинське підприємство «Метікол», Київські – КБ «Логіка» та «Енергія-2000».

Наразі для бойової підготовки військові всіх країн орієнтуються на застосування ПФТ. Виготовлення таких тренажерів пов’язане з тим, що треба виготовити кабіни, органи управління, прилади, і все це повинно бути функціональним. З бойових одиниць сьогодні ніхто не бере нічого. Неможливо на сьогодні взяти реальний наявний прилад або блок і з нього зробити імітатор. Власне, виготовлення кабін і динамічних платформ – речі найбільш трудомісткі.

При розробці конструкції конкретних систем і пристроїв кожен розробник використовує різні підходи. Гідравліку на сьогодні ніхто не використовує, в основному це електроприводи. І платформи на електроприводах, і електроприводи командирських башточок, і хитання казенника, тобто все, що рухається в кабінах бойових машин – робиться на електроприводах. Створення цих кабін, а вони повинні бути конструктивно адекватними, є тривалим процесом.

Багато розробників нині намагаються замінити такі складні в конструкторському відношенні кабіни спрощеними речами. Замість реалістичних пультів ставлять монітори, сенсорні екрани. Вони мають право на життя на перших етапах навчання, але дати навички виконання складних алгоритмів і операцій можна тільки на повнофункціональних тренажерах. Більш того, використання таких «спрощених» тренажерів дає негативний ефект – особовий склад потім потрібно переучувати на реальних машинах, а це час, ресурси і, в кінцевому підсумку, життя людей.

– Наш досвід розробки, постачання й експлуатації тренажерів у закордонні армії показує, що завжди мають попит повнофункціональні тренажери. Далі вони об’єднуються в тренажери підрозділів рівня взводу. Практично не було замовлень на об’єднання в роту. Взводний рівень вважається базовим. Тобто бойова машина або танк і взвод – ось це базовий рівень для підготовки, – розповів керівник одного з підприємств, що займається виробництвом тренажерів, Олександр Матвієвський.

В українській армії сьогодні попит на ПФТ є, але з огляду на їхню вартість та брак фінансів, масово не закуповуються. Міноборони їх купує через систему Prozorro. Так тренажер механіка-водія, коштує в середньому близько 3 млн грн, а тренажер екіпажу – близько 6 млн грн. Цій же закономірності цін підкоряються і тренажери комплексу ППО, коли є механік і бойове відділення. Комплекси ПЗРК значно дешевше, тому що в них немає трудомістких динамічних платформ. Інше питання, що в них реалізуються більш тонкі й складні речі.

– Після навчання на тренажерах наші курсанти одразу виконують до 80% навчальних завдань, причому навіть ті, хто прийшов зовсім непідготовленим. Є навички, для відпрацювання яких необхідна реальна техніка, але тренажери істотно допомагають і прискорюють навчальний процес, дозволяючи економити ресурси двигунів і зводячи неминучі в процесі навчання поламання до мінімуму, – зазначив командир навчальних підрозділів одного з навчальних центрів ЗСУ.

– Я спочатку, звичайно, робив багато помилок. Але потім, вже на директрисі й танкодромі мені було набагато легше і звичніше – все було знайоме, аж до відчуттів – вібрація, гул, маневри танка, – додав  випускник цього навчального центру.

Парк тренажерів, наявний в навчальних підрозділах ЗСУ, наразі модернізується і оновлюється.

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook
«Не поширюйте інформацію із посиланням на ресурси рф»: у Силах оборони звернулися до українців

«Не поширюйте інформацію із посиланням на ресурси рф»: у Силах оборони звернулися до українців

У Силах оборони півдня України звернулись до всіх ЗМІ, коментаторів, експертів та блогерів та закликали не поширювати інформацію із посиланням на ворожі ресурси, не висувати версій, не робити припущень щодо роботи Сил оборони.

На Бахмутському напрямку у межах села Іванівське йдуть жорсткі бої — Ілля Євлаш

На Бахмутському напрямку у межах села Іванівське йдуть жорсткі бої — Ілля Євлаш

На Бахмутському напрямку противник продовжує атакувати населений пункт Іванівське, йдуть жорсткі бої в межах міста.

Ворог намагається вибити ЗСУ із плацдармів на лівобережжі Дніпра

Ворог намагається вибити ЗСУ із плацдармів на лівобережжі Дніпра

На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра.

В Одесі вже 12 загиблих: під завалами рятувальники знайшли тіло ще однієї дитини

В Одесі вже 12 загиблих: під завалами рятувальники знайшли тіло ще однієї дитини

Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що рятувальники знайшли тіло ще однієї загиблої дитини з-під завалів в Одесі.

З-під завалів багатоповерхівки в Одесі дістали тіло 10-річного хлопчика

З-під завалів багатоповерхівки в Одесі дістали тіло 10-річного хлопчика

Кількість жертв нічної російської атаки по Одесі 2 березня збільшилась до 11 осіб.

Захищаємо світ

00
00
00