Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Про підготовку водолазів-підривників кореспондентці АрміяInform розповів командир загону водолазної підготовки Центру розмінування Командування Сил підтримки ЗС України підполковник Іван Коваль.
Кого беруть у водолази?
За словами фахівців, у сучасних умовах ведення бойових дій значно зросла роль розвідувально-водолазних, водолазно-диверсійних, інженерно-технічних та інших водолазних підрозділів, які застосовують у всіх видах бою. Вони виконують розвідувальні, диверсійні, інженерно-розвідувальні, інженерно-технічні, рятувально-евакуаційні, спеціальні водолазні роботи.
У 2013 році на базі Центру розмінування було створено відділення водолазної підготовки, а згодом – загін.
– Загін водолазної підготовки призначений для підготовки та перепідготовки водолазів усіх кваліфікацій для всього сектору безпеки та оборони України. За цей час наші інструктори підготували та перепідготували вже далеко не одну сотню водолазів з основних і додаткових водолазних кваліфікацій. Певна частина з них – водолази-підривники. Випускники проходять службу та працюють у різних структурах сектору безпеки та оборони України й мають досвід виконання завдань у підводній частині акваторії в зоні проведення ООС, – розповів підполковник Іван Коваль.
– Для підготовки за спеціальністю «Водолаз-підривник» необхідно пройти підготовку окремо за саперною та окремо за водолазною спеціальностями й лише потім – курс спеціальної підготовки за додатковою кваліфікацією «Водолаз-підривник». Під час навчання за програмою підготовки кожен водолаз отримує практику роботи та проводить під водою не менше ніж 20 годин. Ми даємо детальну інформацію з виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів, що перебувають у підводній частині акваторії. Потрібно знати, які вибухонебезпечні предмети встановлюють на морському дні чи на узбережжі річок та озер, навчитися проводити пошук, ідентифікацію, знешкодження, знищення та встановлення вибухонебезпечних предметів, – розповів офіцер.
Професійну підготовку здійснюють висококваліфіковані водолазні спеціалісти, інструктори та лікарі спеціальної фізіології. Весь інструкторський склад загону, як і більшість випускників, здобули бойовий досвід роботи в районі виконання завдань. Зокрема водолази-підривники проводили розвідку водних перешкод перед встановленням понтонних переправ.
Родзинки водолазної підготовки
Для підготовки водолазних фахівців у Центрі розмінування створені всі необхідні умови. Навчальні класи обладнані сучасними мультимедійними пристроями. За словами командира загону, найголовніше для водолаза – практика роботи під водою. В Центрі обладнаний водолазний пірс, підривне озеро для практичного встановлення та знешкодження бойових вибухонебезпечних пристроїв та імітаторів. Отримано та закуплено сучасне водолазне спорядження й майно. Внесено зміни й у навчальну програму, яка нині наближається до стандартів НАТО.
Багато тренажерів і смуг перешкод у Центрі виготовляють власноруч. Інструктори створюють реальні перешкоди, щоб кожен водолаз-курсант міг зрозуміти, з чим може стикнутися під водою та яка небезпека може раптово з’явитися.
– За певний проміжок часу необхідно подолати відстань під водою, орієнтуючись виключно по компасу та виконуючи певні завдання. Також курсанти проходять так звану трубу під водою, що імітує торпедний відсік підводного човна. Тренуються в одяганні та знятті водолазного спорядження під водою, виконують типові інженерні завдання, а саме: забиття цвяху, відрізання колоди, розпилювання та рубання металу, – пояснив командир загону водолазної підготовки.
«Ми навчаємо із заплющеними очима ідентифікувати вибухонебезпечний предмет і дати йому детальну характеристику»
За словами підполковника Івана Коваля, існує незначна відмінність у тактико-технічних характеристиках вибухонебезпечних предметів, які використовують на суші та у воді.
– Практично всі вибухонебезпечні предмети, що знайдені в підводній частині акваторії, знешкоджують на місці, й лише за окремим рішенням вони можуть бути підняті на поверхню або по воді відтранспортовані в безпечне місце й знищені. Для того, щоб знешкодити вибухонебезпечний предмет під водою, потрібно знати вразливі місця такого об’єкта. Враховуючи досвід підготовки водолазів у провідних країнах світу та у країнах-членах НАТО, наші курсанти на суші тренуються у «сліпому» впізнанні предметів. Мають із заплющеними очима ідентифікувати затонулий (вибухонебезпечний) предмет та дати йому детальну характеристику. Причому курсант не лише дає тактико-технічні характеристики предмета, а й розповідає про його призначення, вагу, розміри (довжина, ширина, діаметр, товщина) та робить його ескіз. Курсант також має дати опис вибухової речовини та розповісти про шкоду, яку вона може заподіяти під водою, – розповів Іван Коваль.
Офіцер каже, що вкрай важливо знати, де саме перебуває вибухова речовина у знайденому предметі. Адже за неправильного встановлення вибухівки можна лише пошкодити частину боєприпасу й не досягнути мети – повного знешкодження.
Що таке «Бугель» і для чого він водолазу?
Командир загону водолазної підготовки пояснює, наскільки важливими є розвіддані для водолаза-підривника та водолаза, щоб правильно спланувати виконання завдання. Потрібно знати глибину, швидкість течії, прозорість води, температуру. Це важливі чинники для того, щоб установити інженерний боєприпас під водою. Дані розвідки використовують для того, аби підібрати відповідне водолазне спорядження, обладнання та майно. Тому всі водолази, незалежно від кваліфікації, отримують базові знання про вибухонебезпечні предмети.
– Робота водолаза має свої особливості залежно від якості води. Море має більшу щільність, аніж річка. Для того, щоб використовувати водолазне спорядження в солоній воді, необхідно давати додаткове навантаження. Також є різниця в прозорості морської та річкової або озерної води. Навесні та восени річка може бути чистішою, ніж море, влітку вода «цвіте» під впливом сонця, піднімаються водорості. Море протягом року стабільніше та чистіше, ніж наші річки. Тому ми навчаємо курсантів за мінімальної видимості, – пояснив Іван Коваль.
Хоча водолазний загін не є науковим підрозділом, однак має наукові надбання: є співавтором науково-дослідної роботи щодо відпрацювання інструкції з водолазних робіт, розроблення спеціальних водолазних знаків, а також має власні ноу-хау. Серед яких – спеціальний пристрій «Бугель». Він нагадує прищіпку для одягу, з його допомогою боєприпас фіксують та за потреби підіймають на поверхню.
Фото – Служби зв’язків з громадськістю Командування Сил підтримки ЗС України
