Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Цього дня ми згадуємо бій за місто Мар’їнка, який відбувся 3 червня 2015 року, та шануємо тих, хто віддав життя за цю перемогу.
Бій почався близько четвертої ранку. Перед наступом збройних формувань РФ з боку Донецька почалися обстріли з «Градів» і танків. Після артпідготовки першими на штурм пішли дві тактичні групи піхоти противника за підтримки танків. Ворог намагався взяти Мар’їнку в кільце, але на підмогу 28-й бригаді Збройних Сил України прийшли танки й БТРи. Перший удар прийняв на себе 2-й батальйон, який тоді нараховував близько трьохсот бійців, розтягнутих на лінії довжиною в декілька кілометрів.
Окупаційні війська дісталися центру Мар’їнки та будівлі районного відділу міліції. Ворожі танки прямою наводкою обстрілювали мар’їнську лікарню, але далі противник уже не пройшов. Артилерія Збройних Сил України відкрила вогонь та відсікла другий ешелон наступу. Просування ворога було дуже повільним, а опір 2-го батальйону та великі втрати змусили його зупинити атаку. У бою загинуло троє військових 28-ї бригади — старший солдат Олександр Галущинський, молодший сержант Василь Писаренко та старший сержант Василь Пихтєєв. Двадцять шість бійців зазнали поранень. Про це йдеться на сторінці окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.
У другій половині дня бійці Збройних Сил України полонили пораненого російського солдата, який повідомив, що в штурмі Мар’їнки задіяно близько п’ятисот російських військових. Зазнавши великих втрат та зіткнувшись із підоспілими резервами 28-ї бригади, збройні формування РФ почали відхід.
Із військової точки зору ключове значення у цьому бою мала швидкість прийняття рішень, безпосередня участь командирів у бою та грамотне використання артилерії і танків. Ворог не зміг проявити таку гнучкість та передбачити дії наших військ, тому, незважаючи навіть на велику чисельну перевагу, не зміг досягти успіху та зазнав великих втрат.
Варто зазначити якісну взаємодію усіх підрозділів, які брали участь у бою. Бійців 28-ї бригади вогнем артилерії з максимальної дистанції, а також за допомогою танків підтримували бійці сусідньої 93-ї ОМБр.
Після подій 3 червня російські пропагандистські ЗМІ назвали цей бій «Мар’їнською м’ясорубкою» і для окупаційних військ він безумовно нею був, а для Збройних Сил України це стало великою перемогою, яка дозволила утримати стратегічно важливе місто і не дати терористам просунутись далі на захід.
