Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
На Львівщині нині проживає єдиний герой-фронтовик, який був удостоєний високої відзнаки Герой Радянського Союзу. Це генерал-майор юстиції у відставці Іван Опанасович Каліберда. 75-ту річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні він зустрічає вдома у Львові у віці 99 років!
На його мундирі, окрім «Золотої Зірки», ордена Вітчизняної війни I ступеня, двох орденів «Червоної Зірки» та інших бойових нагород, здобутих у Другій світовій війні, чимало й заслужених за часи української державності, зокрема ордени Богдана Хмельницького II та III ступенів. Усі вони зароблені кров’ю і потом та відданою й чесною працею. Про це повідомляє АрміяInform.
…Війна розпочалася для Івана Опанасовича у липні 1942 року, тоді йому було 22 роки. До її закінчення він брав участь у Сталінградській битві, битві на Курській дузі, форсуванні Дніпра, визволенні України, Польщі, Угорщини, Румунії та Чехословаччини.
Особливо пам’ятним для ветерана є форсування Дніпра. У 1943 році лейтенант Каліберда – командир понтонного взводу 6-го окремого моторизованого понтонно-мостового батальйону 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту, що очолив перший десант через Дніпро в районі сіл Переволочна і Солошине на південь від Кременчука (нині Кобеляцького району Полтавської області).
Військова газета 2-го Українського фронту в № 257 за 1943 рік у замітці фронтового кореспондента «Під зливою вогню» писала: «Командир викликав лейтенанта Івана Каліберду і сказав: “Ви командир першого десанту. Вам треба першими переправитися на правий берег”. Лейтенант коротко відповів: “Буде виконано!” Злива вогню обрушувалася на перший пором, але він йшов за визначеним курсом. І досяг берега. Тільки не довелося ступити на правий берег командиру десанту. Його бойові друзі, вступивши на правобережжя, поховали тіло свого командира на заповітному березі. Героя немає в живих»…
Але газета помилилася – Іван Каліберда вижив! Він дістав важке поранення, втратив чимало крові, але вижив! Через кілька місяців він повернувся у стрій. На грудях молодого офіцера яскраво виблискувала Зірка Героя Радянського Союзу!
Здобувши після війни вищу військово-юридичну освіту, Іван Каліберда пішов служити в органи військової прокуратури. У 1954 році був призначений помічником прокурора Прикарпатського військового округу у справах державних злочинів. Тоді йому довелося переглянути тисячі справ людей, яких невинно засудили у 1937-38 роках.
Іван Опанасович з усмішкою називає знаменне для нього число – п’ять тисяч. З одного боку – стільки кілометрів війни фронтовик Каліберда пройшов з боями та перемогами. З другого – п’ять тисяч людей юрист Каліберда реабілітував завдяки своїй гідності та честі.
Напередодні Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні я завітав до Івана Опанасовича, щоб поцікавитися здоров’ям ветерана, привітати з прийдешнім святом і поговорити про війну, зокрема теперішню. Я передусім запитав у нього, як, на його думку, можна зупинити сучасну війну?
– Усі переконані, що війна затягнулася, що Україні потрібен мир. Напевне потрібно активніше долучати до цього процесу міжнародну спільноту, – переконаний фронтовик. – Напередодні 75-річниці Перемоги хотів би скористатися нагодою та привітати тих військових, що нині на фронті, і тих, що воювали тоді, своїх побратимів з Днем Перемоги! Побажати насамперед усім мирного неба, щастя, достатку, щоб люди раділи життю та могли мирно працювати на своїй землі, і, звичайно, міцного здоров’я!
АрміяInform приєднується до цих побажань шановного ветерана, а самому Іванові Опанасовичу бажає в здоров’ї й у колі сім’ї та друзів зустріти своє сторіччя, яке відділяє лише декілька тижнів! І ще міцного здоров’я на довгі роки.
