Серед нових контрактників — молодий військовий, який нещодавно відслужив за умовами «Контракту 18‒24» і тепер уклав шестимісячний піхотно-штурмовий контракт. Про…
Сьогодні у Львові на території 80-ї окремої десантно-штурмової бригади відбувся ритуал прощання із загиблим військовослужбовцем частини солдатом Сергієм Тимощуком. 18-річний воїн-десантник загинув ще 31 серпня 2014 року в боях з російськими окупантами під час оборони Луганського аеропорту. Майже шість років боєць Сергій Тимощук, який обіймав посаду номера обслуги гаубично-артилерійського дивізіону, перебував у списках безвісти зниклих. Саме з того часу він перестав виходити на зв’язок.
– 31 серпня 2014 року, пам’ятаю як зараз. Це була неділя. Всю ніч з інтервалом у чотири хвилини по нас ворог лупив з важкої артилерії. Прильоти 240-міліметрових мін з «Тюльпана» не переплутати ні з чим. Ніч була жахливою. А зранку ми навіть не встигли попити кави, як близько 6-ї години російські найманці пішли на штурм. Під час бою, як розповідали побратими, Сергій занадто висунувся з-за стіни будівлі, і черга з кулемета, випущена російським чеченцем, прошила його тіло. Шансів не було…Товариші відтягнули Сергія на пожежну дільницю, там підперли біля «Уралу». Бій тривав, нас закидали гранатами, все було в диму, у спалахах, – пригадав моменти того бою командир відділення, у якому служив Сергій Тимощук, сержант із позивним «Опер».
Як розповів тимчасовий виконувач обов’язків командира бригади підполковник Олег Баляс, приблизно пів року тому на окупованій території побачили могилу з прізвищем солдата. У лютому цього року останки військовослужбовця Сергія Тимощука противник передав українській стороні. У рамках реалізації гуманітарного проєкту Генерального штабу ЗС України «Евакуація 200», завдяки спільним зусиллям Національної поліції, судово-медичних експертів та офіцерів Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України останки були ідентифіковані.
– На жаль, не зі всіма військовослужбовцями, що загинули, нам вдалося гідно попрощатися. Боєць, який зник безвісти, вважається живим доти, доки не буде доведено протилежне. Сьогодні на пам’ятному знаку 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ми закарбуємо назавжди ще одне ім’я героя – солдата Тимощука Сергія Володимировича. Вічна пам’ять і слава всім тим, хто віддав життя за свободу і незалежність української держави! – промовив під час прощання з військовослужбовцем частини підполковник Олег Баляс.
Попрощатися з Героєм прийшли голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький, голова Львівської обласної Ради Олександр Ганущин, міський голова Львова Андрій Садовий, побратими, духовенство та пересічні мешканці міста.
Поховають Сергія Тимощука завтра, 24 травня, у рідному місті Славута, що на Хмельниччині.
Смерть і похорон молодого героя викликали в соціальних мережах шквал емоцій. От як люди реагували на цю звістку:
Misha Shatura: «Герої не вмирають, вони продовжують боротьбу на небі задля нас. Ніхто, крім нас…»
Лілія Войнова: «Просто немає слів, скільки часу жили надією, що може живий, шукали з самих перших днів, я пам’ятаю ті дописи. Боже, дай сили рідним пережити це горе. Прийміть щирі співчуття. Ваш син полетів у небо, воно забирає найкращих».
Вова Шльомський: «Вічна пам’ять тобі, Тімоха. Ти був відважним воїном!!!»
Olga Varga: «Як шкода. Батьки мали надію до останнього, що він знайдеться, що живий. Співчуття рідним. Вічна пам’ять Герою!»
Вічна пам’ять, тобі Сергію!!!
Наразі ще близько двох десятків військовослужбовців частини залишаються безвісти зниклими. Але їхня кількість поступово зменшується.
Варто зазначити, що прощання із полеглим воїном-десантником проходило за новим військовим поховальним ритуалом, який зараз запроваджується в нашій державі. Зокрема, під час прощання із загиблим, окрім традиційного проведення релігійного ритуалу, над труною також розгортається Державний Прапор України, виконуються Державний Гімн України та жалобні музичні твори.Також від імені Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України рідним полеглого представником державної влади вручається Грамота пошани та скорботи.
