Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Як повідомляла АрміяInform, курсант Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Дмитро Косатий встановив унікальний рекорд − 1001 раз виконав вправу «Підйом переворотом на перекладині» за 3 години 24 хвилини. Кореспондентці АрміяInform пощастило поспілкуватись із рекордсменом та його тренером. Як Дмитро готувався до рекорду? Який спеціальний раціон у спортсмена? Та які має плани? Про це читайте в нашому ексклюзивному інтерв’ю.
«Кожна людина спроможна досягти мети»
— Дмитре, давно займаєтесь спортом?
— Із дитинства. Батько привів мене на секцію футболу в шестирічному віці. Футболом займався до 18 років. Також мені подобався воркаут, кросфіт, армспорт, якими захоплююсь останні 5 років. Мій батько став для мене прикладом і дав зрозуміння, яким повинен бути справжній чоловік.
— А яким має бути справжній чоловік?
— Сильним, спортивним, успішним та впевненим у собі.
— Як готувалися до рекорду?
— Я дізнався від свого тренера Василя Віталійовича про те, що в нашому виші було встановлено рекорд — курсант 110 разів виконав вправу «Підйом переворотом на перекладині». Під час тренувань я спочатку виконав 50 разів. Мені сподобалось, тому пішов далі: виконав 100, 300, 500 разів, а 18 травня − 1001. Наступним кроком планую побити світовий рекорд: зробити підйом переворотом понад 1400 разів.
— Якою була ваша мотивація для встановлення рекорду?
— Я — простий хлопець, родом із Житомира. Хочу продемонструвати, що кожна людина спроможна досягнути мети, яку ставить перед собою. Можна стати взірцем для інших, надихаючи на рекорди.
— Скільки часу приділяєте спорту нині?
— Займаюсь армспортом і кросфітом по дві години щодня.
—На чому робите акцент під час тренувань?
— Ми з тренером готуємось до встановлення нового світового рекорду. Роблю більше вправ на турніку, брусах, треную м’язи передпліччя та біцепсу.Треную витривалість за допомогою підтягування на турніку, вистрибування на тумбочку, вправи на прес, підняття ніг до грудей, віджимання, біг по стадіону, випади зі штангою.
— Є улюблені вправи?
— Серед улюблених — підтягування, вправи на біцепс, тріцепс, випади зі штангою.
— Як відновлюєтесь після встановлення унікального рекорду? Бо шокували ваші руки на фото.
— Зі мною усе гаразд. Відпарюю руки та змащую мазями. Тренер каже, що для відновлення рук потрібен тиждень.
— Які нині фізичні навантаження з урахуванням травмованих рук?
— Біг, вистрибування, випади зі штангою, прес качаю. На руки ми не даємо навантаження.
— Щодо харчування, чи є якісь поради від тренера?
— Звичайне харчування. Вживаю вітаміни. Обмежую себе у вживанні чіпсів, солодких газованих напоїв. Мені подобається, як нас годують в інституті: корисне та збалансоване харчування.
«Намагаюсь тренувати не лише м’язи, а й мозок»
— Чим займаються ваші батьки?
— Мій батько, Андрій Анатолійович, працює в Укртелекомі. Він займався зі своїми однолітками бодібілдингом, але не професійно. Надихнув мене на те, щоб я займався спортом. Мама, Валентина Володимирівна, працює у пенсійному фонді.
— Чому ви вирішили вступити до військового вишу?
— Василь Віталійович почав мене тренувати ще школярем, це підштовхнуло на подальше навчання у ЖВІ (Житомирський військовий інститут. — Ред.), де створено всі умови для занять спортом.
— За якою спеціальністю здобуваєте знання в інституті?
— Мій фах — радіоелектронна боротьба.
— Цікаво вчитись?
— У сучасних умовах моя спеціальність затребувана. З урахуванням викликів, які постали перед нашою державою, усім би радив здобувати військовий фах. Після випуску планую залишатися у Збройних Силах України та служити за отриманою спеціальністю. Паралельно продовжуватиму займатись спортом, прославляти Україну.
— Які предмети вам найбільше до душі?
— Філософія, фізична підготовка та англійська мова. Я б хотів, як інші курсанти, потрапити на навчання за кордон. Думаю, це цілком можливо, якщо поставити собі мету. Намагаюсь тренувати не лише м’язи, але й мозок.
— Які ще цілі у вас?
— Стати майстром спорту з армспорту, встановити рекорд ще з виконання вправи «Вихід силою на турніку на дві руки». Вихід силою — це підтягування, в якому замість зупинки при піднятті голови над турніком вище підборіддя продовжується рух до повного розпрямляння рук та підняття тіла над поперечиною. Це одна з основних вправ воркауту. Я роблю по 70 таких виходів, а планую перевищити рекорд, який встановили на рівні 200 виходів.
— Коли готові встановити рекорди?
— Ми радились з тренером: десь за два місяці.
«Родзинка Дмитра — характер, що передався від батька» − тренер Дмитра підполковник Василь Пронтенко
Щоденні тренування Дмитрові Косатому, курсанту 2-го курсу, розробляє підполковник Василь Пронтенко − заслужений майстер спорту України, багаторазовий чемпіон України, Збройних Сил України, чемпіон світу з гирьового спорту, доцент кафедри фізичного виховання, спеціальної підготовки і спорту Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова. Відгукується про свого курсанта так:
— Він зовні та своїми фізичними даними не відрізнявся від інших курсантів. У секції гирьового спорту нашого військового інституту тренується до 80-ти курсантів. Фішка Дмитра в тому, що він усе дитинство займався на перекладині. Це дало йому гарний фундамент, силу волі та силову витривалість, які дозволяють демонструвати феноменальні рекорди. Ми готувалися і плануємо побити рекорд України — зробити понад 1150 разів. У принципі, не так вже й багато з урахуванням того, що Дмитро вже зробив 1000. Проте організм втомлюється, і якщо тисячу разів він зробив за майже 3,5 години, то на ще 150 разів доведеться витратити додатково півтори години. Він навіть не змінював місце хвату руками. Як взявся за турнік, так і не випускав його і закінчив виконання вправи. Ви бачили його руки?Унікальність Дмитра в його характері. Ми виросли разом із його батьком, характер якого передався сину. У цьому родзинка.
Щодо поєднання Дмитром у майбутньому служби та спорту, то знаю по собі, це нелегко. Я 23 роки займаюсь спортом. І мені легше стало поєднувати тоді, коли почав викладати на кафедрі. Не знаю, як у нього складеться доля. Після закінчення нашого інституту він може послужити, а потім паралельно вступити до спортивного ВНЗ заочно. Багато наших випускників після випуску продовжили службу в підрозділах Сил спеціальних операцій. Не виключаю такої можливості для Дмитра.
Фото — із особистого архіву Дмитра Косатого та Василя Пронтенка.
