Відео про порятунок подружжя оприлюднив підрозділ Департаменту активних дій ГУР МО України KRAKEN. Валентин Андрійович із дружиною Людмилою Миколаївною 29 серпня хотіли…
Сьогодні виповнюється рівно 100 років із дня завершення Першого Зимового походу – унікального партизанського рейду українського війська, який увінчався перемогою на теренах Вінниччини. Центр історії Вінниці презентував на своїй сторінці в Фейсбук
https://www.facebook.com/vinnytsia.history/videos/562659071056820/?epa=SEARCH_BOX
інформаційно-просвітницький ролик, присвячений цій знаменній події. Відео створено Центром спільно з Управлінням культури і мистецтв Вінницької ОДА та Українським інститутом національної пам’яті.
Окрасою стрічки стали місця зйомок: село Писарівка в Ямпільському районі на Вінниччині зі збереженим млином початку ХХ століття та мальовничі береги річки Дністер поблизу сучасного українсько-молдовського кордону. Саме тут 100 років тому передові відділи «зимопоходців» зустрілися з розвідувальними підрозділами 2-ї Стрілецької дивізії Армії УНР, що наступали з заходу разом із польськими союзниками для спільної боротьби проти Червоної армії.
Окрім унікальних кадрів параду українського вояцтва в місті Ямпіль 10 травня 1920 року, в зйомках використаний цінний фондовий предмет Центру історії Вінниці. Це – музейна репліка Бойового прапора 3-ї Залізної стрілецької дивізії, створена для вінничан. Окрім оригіналу, в Україні існує лише дві репліки знамена.
– Оригінал цього прапора як реліквія пройшов надзвичайно тернистий шлях, цікавою є й історія потрапляння його в Україну, — розповів АрміяInform директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен. — Стяг передав на Батьківщину очільник Української Автокефальної Православної Церкви Патріарх Мстислав (у миру Степан Скрипник), який до моменту свого чернецтва був старшиною, тобто офіцером Армії УНР. До того ж він був племінником Симона Петлюри. Знамено було створено в таборах для переміщених українських вояків на території Польщі, куди потрапила дивізія після остаточної поразки. У міжвоєнний час прапор був експонатом Музею визвольної боротьби в Парижі, а після Другої світової війни полетів за океан. Зберігався у Сполучених Штатах Америки, а Патріарх Мстислав був своєрідним «янголом-охоронцем» реліквії. Коли в 1991 році Україна відновила свою незалежність, з ініціативи Мстислава Бойовий прапор 3-ї Залізної дивізії перевезли на Батьківщину. До речі, Степан Скрипник став єдиним бойовим офіцером українського війська часів УНР, чия нога ступила на землю відновленої незалежної України.
Довідка Центру історії Вінниці: Перший Зимовий похід тривав 5 місяців (6 грудня 1919 – 6 травня 1920). Окрім Вінниччини, рейдова операція тилами Збройних сил Півдня Росії та Червоної армії пролягала сучасними Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською областями. Було подолано 2 500 км. Очолював операцію генерал-хорунжий Армії УНР Михайло Омелянович-Павленко. Бойове ядро підрозділу складали 2 тисячі багнетів, 1 тисяча шабель та 14 гармат. За час походу військо мало понад 100 дрібних сутичок і 50 серйозних успішних боїв із ворогом.
Єдина бойова нагорода українського війська – орден Залізного Хреста «За зимовий похід і бої» була утверджена саме для учасників походу, з яких було нагороджено – 1668 осіб, а 5 жінок удостоєні жетона Залізного Хреста. Пам’ять про подвиг «зимопоходців» та неперервність української мілітарної традиції збережено до нашого часу: минулого року 28-ма окрема механізована бригада ЗСУ отримала почесне найменування «імені Лицарів Зимового Походу».
