У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Відколи російський уряд наприкінці XVIII ст. ліквідував останні козацькі полки, Україна понад століття не мала власного війська. Лише початок української революції навесні 1917 року створив можливості для відродження військової традиції у Великій Україні. 1 травня 1917 року розпочалося створення 1-го українського полку імені Богдана Хмельницького, який брав участь у збройному опорі Української Народної Республіки російській агресії. Його створення стало першим кроком на шляху до розбудови новітньої української армії.
Вимога про організацію 1-го українського добровольчого полку імені Богдана Хмельницького постала ще 29 березня 1917 року на установчих зборах українців-вояків київської залоги, коли було створено Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка.
За ініціативою клубу черниці Флорівського жіночого монастиря вишили для майбутнього полку прапор, а 1 квітня його освятили у Володимирському соборі.
1травня 1917 року солдати, що перебували на збірних пунктах у Києві, висунули вимогу сформувати з їхнього складу Перший український козачий полк імені Богдана Хмельницького. Київська Рада робітничих і солдатських депутатів, об’єднання громадських організацій та Рада військових депутатів Київського Військового округу засудили цю вимогу і виявили готовність збройним шляхом не допустити формування українських військових частин. Тоді солдати за підтримки Української Центральної Ради самочинно сформували Перший український козачий полк.
Перший Український військовий з’їзд 1917 року підтримав формування першої української військової частини, вимагаючи зарахувати до її складу всіх 3200 осіб, що записалися до полку, і призначив командиром полковника Юрія Капкана.
Структура полку відповідала зразкам російського полків того часу – була утворена з 4 куренів (батальйонів), до складу кожного з яких входили 4 сотні, кулеметна сотня, відділи піших та кінних розвідників, відділ зв’язку, господарська сотня й медчастина. Загалом же до полку увійшли понад 3500 осіб.
Полк імені Богдана Хмельницького брав участь у багатьох битвах. Особливо він відзначився у боях з військом Муравйова, яке налічувало до 15 тисяч вояків. Між тим Київ від більшовицької навали боронили лише близько п’яти тисяч українських бійців. Тому після запеклих боїв 26 січня 1918 року український уряд наказав залишити столицю, аби врятувати її від знищення артилерією ворога. Фізично виснажені, морально пригнічені богданівці покинули Київ. Але вони не втрачали надії повернутися у столицю з перемогою.
