Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
4 березня Верховна Рада України ухвалила президентський законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» щодо зміни термінів набрання чинності положень стосовно Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, видів і окремих родів військ із 2021-го на 2020 рік. 27 березня Указом Президента України Головнокомандувачем Збройних Сил України призначений генерал-полковник Руслан ХОМЧАК, а начальником Генерального штабу ЗС України Глава держави призначив генерал-лейтенанта Сергія Корнійчука.
Під час свого першого інтерв’ю Інформаційному агентству АрміяInform на посаді Головнокомандувача Збройних Сил України Руслан Хомчак розповів про завершення першого етапу трансформації управлінської ланки війська за прикладом країн НАТО, спротив реформам з боку певних посадовців, а також про новації, які передбачені з переходом на J-структуру. Говорили й про нові та модернізовані зразки ОВТ, які цього року планує отримати військо, проблеми вітчизняного ОПК, які перешкоджають корінному технічному оновленню ЗСУ. А ще Головнокомандувач розповів про те, які рішення слід ухвалити для суттєвого зростання конкурентності військової служби, коли знання англійської для всіх офіцерів буде обов’язковим, та як діятимуть Збройні Сили у випадку серйозного загострення ситуації з поширенням коронавірусної інфекції в Україні.
«Нещодавні законодавчі зміни націлені на впровадження нової системи управління силами оборони за прикладом країн НАТО вже цьогоріч»
− Чим викликана необхідність перенесення термінів проведення реформи органів військового управління з 2021 року на 2020-й?
− Така законодавча зміна дає змогу вирішити завдання з впровадження нової об’єднаної системи керівництва та управління силами оборони Збройних Сил України за прикладом країн НАТО вже у 2020 році. Оборонна реформа у Збройних Силах проводиться відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеня, у якому визначено п’ять стратегічних цілей. Одна з них − розвиток системи управління Збройних Сил України на основі ухвалених у НАТО принципів і стандартів саме до кінця 2020 року.
Торік ми розпочали практичну реалізацію трансформації системи управління Збройних Сил. Органи військового управління вже завершили перехід на нову структуру, проте введення окремих посад Головнокомандувача Збройних Сил України та начальника Генерального штабу Збройних Сил України залишалося неврегульованим на законодавчому рівні. Внесені зміни до Закону України «Про національну безпеку України» дозволили запровадити згадані посади не з 1 січня 2021 року, як було передбачено попередньою редакцією Закону, а з 27 березня 2020-го. Таке рішення націлене на повне завершення у Збройних Силах організаційних заходів, спрямованих на трансформацію органів військового управління всіх рівнів, впровадження нової системи керівництва та управління силами оборони вже цьогоріч. Про доцільність переходу на стандарти НАТО наше суспільство за останні роки чуло багато. Реформа управлінської військової ланки — одна з ключових. І нині ми вже говоримо про її практичну реалізацію.
− Законодавством уже розмежовано посади Головнокомандувача Збройних Сил України та начальника Генерального штабу, хто за що відповідатиме?
− За принципами країн НАТО, оборонне відомство як орган центральної влади має здійснювати демократичний цивільний контроль над військом, ресурсне забезпечення армії, а також визначати оборонну політику, а Збройні Сили — реалізовувати її. У результаті реформи важливо чітко розмежувати не лише функції між Міноборони та Генштабом, а й провести чітке розмежування функцій і в Збройних Силах. Зокрема, провести розподіл між органами військового управління, які здійснюють генерування (розвиток, підготовку, комплектування, забезпечення ЗСУ) та застосування військ.
Тепер щодо повноважень Головнокомандувача та НГШ. Головнокомандувач ЗС України є найвищою військовою посадовою особою в державі. Він відповідає за готовність до виконання покладених завдань і за безпосереднє військове керівництво та управління застосуванням ЗС, інших складових сил оборони.
Начальник Генерального штабу ЗС України підпорядковується Головнокомандувачу ЗС України та відповідає за виконання завдань і функцій, покладених на Генеральний штаб ЗС України, зокрема щодо визначення вимог до спроможностей сил оборони, потреб у ресурсах, необхідних для належного виконання завдань ЗС України та іншими складовими сил оборони, стратегічного планування застосування і розвитку ЗС України, їх технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення.
− АрміяInform уже повідомляла, що в процесі реформи створені Командування Об’єднаних сил, Командування сил підтримки, Командування сил логістики, Командування Медичних сил, Командування військ зв’язку та кібернетичної безпеки. Крім того, відомо, що до складу Збройних Сил від Міноборони передано десятки військових частин, установ і закладів. Про які частини та установи йдеться?
— У підпорядкування Генерального штабу від Міноборони передано понад сотню військових частин та установ, зокрема частини медичного забезпечення, квартирно-експлуатаційні відділи та частково заклади військової освіти. Триває лише перший етап розмежування завдань між Міністерством оборони та Збройними Силами. Планується передача ще певної кількості частин та установ від Міноборони до Генштабу.
«Завдяки реформі структури квартирно-експлуатаційного забезпечення з командирів зніметься вантаж проблем утримання військових містечок»
− У підпорядкування Генерального штабу передано й квартирно-експлуатаційні відділи гарнізонів. Відомо, що їх реформують. Чи варто очікувати не лише на зміну вивіски, а й на корінні, системні зміни у цій сфері?
− Із початку 2020 року квартирно-експлуатаційні частини (відділи) підпорядковані Командуванню сил логістики Збройних Сил України через новостворене Центральне управління інфраструктурного забезпечення.
Реформування структури квартирно-експлуатаційного забезпечення вже розпочалося. Зокрема, здійснено перехід на дворівневу систему управління і фінансування. Нині КЕВ підпорядковуються безпосередньо начальнику Центрального управління інфраструктурного забезпечення, а не Територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, як це було раніше.
Важливо, що віднедавна КЕВ виконують функцію замовника капітального ремонту казармено-житлового фонду, що підвищує їх відповідальність за якість та строки виконаних робіт.
Серед пріоритетних завдань реформування структури квартирно-експлуатаційного забезпечення і війська в цілому − впровадження електронної системи обліку фондів та земель оборони. Підсумком цієї реформи має стати ефективна та прозора структура, яка у військах матиме набагато кращу репутацію, ніж у попередні роки. А головне — нова квартирно-експлуатаційна структура має взяти на себе всі проблеми щодо утримання інфраструктури військових містечок та ефективно їх вирішувати. Щоб цей вантаж проблем зняти з командирів.
«Кардинальні реформи часто неможливо провести безболісно, особливо коли усувається дублювання функцій»
− Ще до старту реформи органів управління ЗСУ в соцмережах у різній формі лунали побоювання, що військо можуть залишити багато професійних кадрів. У процесі реформи вдалося уникнути кадрових втрат?
− У соцмережах у різний спосіб часто залякують черговими реформами, провокують хвилю обурення. Окремі дописувачі вміло перекручують факти, маніпулюють певною інформацією довкола теми розвитку війська. Через необізнаність широкого загалу користувачів соцмереж у певних специфічних питаннях життєдіяльності війська, маніпулятивна інформація часто провокує негативні настрої. Щось схоже було на старті реформи, про яку ми з вами наразі говоримо. У соцмережах лякали скороченням бойових частин. А правда в тому, що в процесі реформи жоден бойовий підрозділ не скорочено. Оптимізовані штати окремих органів управління з метою усунення дублювання функцій та уніфіковані деякі військові частини.
Коли проводять кардинальні реформи, а саме про таку йдеться, часто неможливо її провести безболісно для людей, особливо, коли, повторюсь, усувається дублювання функцій. Кадрові втрати в процесі цієї реформи управлінських структур − мінімальні. Тим досвідченим і професійним офіцерам та генералам із незаплямованою репутацією, чиї посади скорочували, і які виявили бажання продовжити службу, запропоновано інші посади. Навіть якщо вони нижчі за посадовим тарифом, грошове забезпечення виплачують на рівні того, що отримували на попередній посаді.
Нагадаю, практична робота з трансформації системи військового управління розпочалася у червні 2019 року. На жаль, на той момент у нас не було повного пакета необхідних законодавчих актів для переходу на нову управлінську модель, подібну арміям країн НАТО. Скажу більше, коли ми розпочали трансформацію управлінської структури війська, відчули чималий спротив з боку окремих посадовців, бо в процесі реформи вони втрачали певні повноваження.
Тож для тих, кому часто за браком правдивої інформації вбачається зрада, повторюю: не поспішайте з висновками. Попри певний спротив, впровадження багатьох новацій у війську, намагання дискредитувати реалізацію комплексу реформ, ми рухаємося вперед.
«Комбриг повинен мати право розподіляти бюджет бригади. Він краще знає проблеми своєї військової частини»
− Що далі?
− Вперто йти шляхом реформ. Далі ще багато роботи. Для забезпечення ефективного функціонування Збройних Сил як у мирний час, так і в особливий період Генеральний штаб повинен мати більше повноважень з питань фінансового забезпечення, управління кар’єрою офіцерського складу, підготовки фахівців первинних офіцерських посад. І це наступний етап розподілу завдань між Міністерством оборони та Збройними Силами.
− А що означає більше повноважень з питань фінансового забезпечення?
− Збільшення повноважень з питань фінансового забезпечення означає передачу окремих функцій та відповідного фінансового ресурсу від Міністерства оборони до Збройних Сил України, адаптацію системи фінансового забезпечення до нової системи управління, збільшення ролі органів військового управління в процесах планування, визначення потреб Збройних Сил, їх забезпечення.
Збільшення повноважень з питань фінансового забезпечення означає не перетягування бюджету до сфери управління Генштабу, як хтось, передбачаю, трактуватиме, йдеться про прямий та ефективний розподіл фінансових ресурсів, зокрема і про те, щоб командир частини мав повноваження щодо розподілу і використання коштів. Він краще знає і розуміє проблеми своєї військової частини: і де треба зосередити зусилля, і куди спрямувати фінансовий ресурс. Водночас надважливим є не лише право розпоряджатися фінансовим ресурсом, а також і те, наскільки ефективно та відповідально його використовують командири частин та установ.
«Маємо відмовитись від практики «насиджених теплих місць»
− А які новації плануєте запровадити в управління кар’єрою?
− Тут передбачаються кардинальні зміни. Нам потрібна сучасна ефективна система управління кар’єрою військовослужбовців, основою якої є прозора, доброчесна процедура підбору, розстановки і призначення військовослужбовців на вищі посади виключно в порядку визначеного рейтингу. А ще обов’язкові ротації з однієї посади на іншу, перепідготовка. Маємо відмовитись від практики «насиджених теплих місць», коли чимало офіцерів на одній посаді перебувають 5–7, а то й 10 років. А має бути, до прикладу, так: полковник зі штабу видів чи родів військ за 2–3 роки служби пересувається на посаду командира бригади. Комбриг на кілька років — на викладацьку роботу у військовий виш. Згодом — на посаду в орган управління виду чи роду військ. Що сьогодні перешкоджає запровадити такий принцип ротації? Переконаний: застаріла система грошового забезпечення. Прив’язка грошового забезпечення офіцерів та генералів до посад не дозволяє ефективно керувати їхньою кар’єрою. Маю на увазі грошову нерівність посадових звань та окладів. Так, нині більшість посад зі званням, наприклад «полковник», мають різні розміри грошового забезпечення від 20 до 45 тисяч гривень. Це ускладнює ротацію особового складу між органами військового управління, оскільки зменшення грошового забезпечення прирівнюється до пониження в посаді. Ми вивчили іноземний досвід і щодо цього питання, тож плануємо запровадити нову систему управління кар’єрою та втілити реформу грошового забезпечення. Це взаємопов’язані речі. Справедливо буде, коли, наприклад, полковник Генштабу чи Оперативного командування та комбриг матимуть однакове грошове утримання. Для цього маємо змінити принципи відповідності військових звань до посад, максимально їх уніфікувати. Як і встановити справедливі і тарифні розряди, і звання на всіх посадах з огляду на рівень відповідальності та світову практику. У просуванні цієї реформи теж відчуваємо серйозний спротив. І опонентів у нас чимало. Але сподіваюсь, що цьогоріч нам вдасться підготувати для таких змін необхідний пакет нормативних документів, а починаючи з наступного року — запровадити нову форму грошового забезпечення та систему ротацій.
— Дуже хочеться вірити в те, що нарешті реформи будуть результативними. Як на мене, у багатьох українців на слово «реформа» вже оскома. Тому, можливо, й часто чимало громадян сприймають чергові анонсовані зміни з недовірою, або навіть «у штики». А частенько ще й додають, мовляв, що вони завжди зачіпають низи і обходять генералів. До речі, у процесі нинішньої трансформації управлінської ланки у Збройних силах не стало більше генеральських посад?
— Передбачаю, що наразі здивую багатьох наших критиків. У процесі нинішньої реформи в нашому війську скорочується 17 (!) генеральських посад.
— Щиро кажучи, Ви і мене здивували цією цифрою. А чи буде у Збройних Силах України введено звання «бригадний генерал» і під які посади?
— До Верховної Ради подано законопроєкт про реформу генеральських звань. Отже, звання «бригадний генерал», або однозірковий, запровадять після того, як відповідний проєкт схвалять народні депутати. Розповім, що ми — військові — пропонуємо у цьому контексті. Але спочатку — про систему звань у країнах НАТО. У них є однозірковий генерал (бригадний), двозірковий, тризірковий, чотиризірковий, або повний генерал. У більшості держав Альянсу, але не в усіх, двозірковий генерал — це генерал-майор, тризірковий генерал в іноземних колег — це генерал-лейтенант. Але, наприклад, Польща має національні особливості системи звань: Generał brygady, Generał dywizji, Generał broni, Generał і Marszałek Polski. Звання «маршал» є і в арміях Франції, Великобританії. Ми запропонували нашим законотворцям запровадити генеральські звання з національними особливостями, а саме: однозірковий, як у НАТО, бригадний генерал, двозірковий — генерал-хорунжий, тризірковий — генерал-поручник, і чотиризірковий-генерал. На жаль, не всі депутати до військових готові дослухатися, але ми продовжуємо переконувати: ця пропозиція базується як на нашій історичній спадщині, так і на світовій практиці. У багатьох країнах-партнерах є і національні найвищі військові звання (не за посадою), як, повторююсь, у Польщі, США й не лише. І ми теж подали пропозицію: за особливі військові заслуги перед Україною, присвоювати найвище генеральське звання — «генерал армії України». Бригадні генерали у нас будуть на тих посадах, на яких нині однозіркові генерали. Дехто помилково вважає, що генеральське звання присвоюватимуть комбригам.
— Які головні індикатори того, наскільки успішною стане чи вже є, з огляду на пройдений етап, нинішня реформа війська у частині управлінської структури?
— Показовим прикладом вищої ефективності нової структури, якщо порівнювати з минулою її моделлю, є нещодавно створене Командування Медичних сил. Нині створено єдину вертикаль: від Командування Сил — до бойового медика в підрозділі. Свого часу медичні підрозділи, госпіталі, медичні склади, санаторії частково були в підпорядкуванні Міністерства оборони, частково Генерального штабу. Це класичне дублювання функцій. Але критичне те, що медичні підрозділи військових частин мали найбільше проблем як з укомплектованістю, так і з ресурсним забезпеченням. Тобто, був зміщений фокус уваги. Нині є єдине Командування Медичних сил, визначені пріоритети функціонування та розвитку військової медицини. Дуже важливо, що нині налагоджена належна робота медичних підрозділів у військах, їх всебічне забезпечення — це вже не головний біль командирів частин, а Командування Медичних сил. За досить короткий період діяльності нової військової структури очевидним є факт, що проведена реформа — це правильний та перспективний шлях. До речі, іноземні радники підтримали нас у запровадженні саме такої моделі реформи Медичних сил.
— У попередні роки в соцмережах, кулуарах багато говорилося про певну конфронтацію між Міноборони та Генштабом. Які відносини склалися у Вас з Міністром оборони України Андрієм Тараном?
— У нас єдине бачення на необхідність проведення реформ у війську. І де це можливо, Міністр оборони Андрій Таран готовий сприяти їх пришвидшенню. У нас немає розбіжностей у пріоритетах порядку денного, ми усвідомлюємо, що наше спільне завдання — зміцнення Збройних Сил. В України нині чимало серйозних викликів. Нам як ніколи потрібна консолідація, а не розрізненість. Ми і так втратили чимало часу, декларували більше, аніж рухались уперед.
«Серед пріоритетів технічного зміцнення війська у 2020 році − суттєве посилення можливостей протиповітряної оборони держави»
− У першому інтерв’ю АрміяInform на посаді начальника Генштабу Ви сказали, що дуже критично ставитеся до реального стану технічного забезпечення війська. Цитую: «Так, за останні роки зміни очевидні, повторюю, порівняно з 2014-м. Але, з огляду на виклики і загрози, в нас має бути потужніший щит». Які у нас шанси ближчим часом реально зміцнити цей щит, особливо з огляду на те, що у військовому бюджеті 2020 року видатки на виробництво і закупівлю ОВТ, якщо порівнювати з торішнім, збільшилися майже вдвічі.
− Для нарощення спроможностей нашого війська у 2020 році заплановано закупити чимало нових зразків озброєння й військової техніки. Зокрема, бронетранспортери БТР-3 та БТР-4, спеціалізовані броньовані автомобілі, вантажні автомобілі підвищеної прохідності, засоби РЕБ, розвідувальні комплекси, вітчизняні протитанкові ракетні комплекси «Корсар», «Стугна», безпілотні авіаційні комплекси різних типів — «Фурія», «Лелека», РD-1, АСS-3, міномети, снайперські гвинтівки й багато інших зразків озброєння і спеціальної техніки.
Серед пріоритетів технічного зміцнення війська у 2020 році − суттєве посилення можливостей протиповітряної оборони держави.
Крім того, триває робота зі створення протикорабельних ракетних комплексів для Військово-Морських Сил. Вже успішно проведені випробування дослідного зразка, що дозволяє незабаром прийняти комплекс на озброєння та розпочати постачання до Збройних Сил України вже цього року. Додам, що у 2020 році задля зміцнення вітчизняних ВМС виділено чималий фінансовий ресурс, зокрема, на збільшення корабельно-катерного складу, розбудову інфраструктури ВМС.
А ще на поточний рік сплановано ремонт і модернізацію значної кількості зенітних ракетних комплексів С-300, «Бук», «Тор», С-125, зенітних гарматних ракетних комплексів «Тунгуска», бойових машин «Оса-АКМ», «Стріла-10». Також запланували закупити сучасні радіолокаційні станції вітчизняного виробництва та модернізувати низку існуючих.
Тепер щодо ствольної артилерії. Вітчизняні конструктори розробили самохідну артилерійську установку «Богдана», яка за калібром сумісна з артилерійськими системами країн НАТО. Наразі тривають її випробування.
Важливо сказати і про те, що кооперація вітчизняних підприємств націлена на створення оперативно-тактичного ракетного комплексу для Сухопутних військ ЗС України.
«Нас не задовольняють виробничі можливості окремих підприємств ОПК, рівень фінансування деяких наукових розробок та темпи освоєння новітніх техногій вітчизняними зброярами»
− Чи налагоджена ефективна координація між Генеральним штабом і «Укроборнпромом», бо, як на мене, нині це надактуальне питання. Адже відомі випадки, коли підприємства зривають строки поставки до війська техніки, продають нову техніку з браком, ремонтують недоброякісно…
− На жаль, такі випадки мають місце і нині, але ситуація змінюється на краще. Наприкінці 2019 року й на початку 2020-го Міністр оборони провів низку спільних нарад із керівництвом «Укроборонпрому» і керівниками вітчизняних підприємств ОПК, під час яких порушувалось питання необхідності підвищення якості та недопущення зривів термінів постачання ОВТ.
Крім того, робочі групи Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗС України організували перевірки стану виконання підприємствами-постачальниками державного оборонного замовлення.
Водночас на підприємствах ОПК залишається низка серйозних проблем, які перешкоджають реалізовувати швидкими темпами наші плани технічного підсилення війська. Йдеться, зокрема, про низькі виробничі можливості окремих підприємств, малоефективну кооперацію між заводами, що не дає змоги розгорнути серійне виробництво бронетехніки в обсягах, необхідних для забезпечення значного технічного оновлення Збройних Сил України.
А ще викликає занепокоєння недостатнє фінансування наукових досліджень з освоєння новітніх технологій у виробництві, модернізації авіаційної техніки, повільні темпи освоєння виробництва лопатей до вертольотів і надвисокочастотних приладів до РЛС та ЗРК. Як і той факт, що впродовж п’яти років не налагоджено виробництво боєприпасів необхідних калібрів та їх компонентів.
«Рівень грошового забезпечення військовослужбовця першого контракту має бути щонайменше на 50% вищим, ніж середньомісячна заробітна плата в державі»
− Компектування війська − одне з найгостріших питань. За наявною інформацією, Вам вдалося дещо підвищити укомплектованість військ. Але кадрові проблеми залишаються. Що необхідно зробити, щоб на службу до війська був конкурс?
− Ми розробили комплекс заходів, запровадження яких гарантовано підвищить конкурентність військової служби на ринку праці. Так, вони потребують додаткового державного фінансування, але ж це питання нашої обороноздатності! Тому наполягаємо на ухваленні необхідних рішень і законодавчих змін, щоб втілити в життя дуже важливі кроки. Про що йдеться?
Зокрема, про підняття рівня грошового забезпечення військовослужбовця першого контракту щонайменше на 50% вище, ніж середньомісячна заробітна плата в державі. Про впровадження в системі грошового забезпечення компенсаційних виплат, зокрема: одноразової грошової винагороди за укладання наступних тривалих контрактів про проходження військової служби. Обов’язково слід встановити розмір грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла залежно від його ринкової вартості у відповідному регіоні. І надважливо — якнайшвидше створення фонду штатно-посадового житла. Військовослужбовці і члени їхніх родин не мають перейматися, де вони мешкатимуть у новому гарнізоні. Тоді ніхто не лякатиметься переміщень по посадах і регіонах. Крім того, офіцеру чи сержанту, чи солдату потрібна хороша мотивація продовжувати контракт — гарантоване право отримання власного житла, наприклад, після 20 років служби. Один із механізмів — створення системи цільових накопичувальних рахунків військовослужбовців, що дадуть можливість після досягнення 20 чи 25 календарних років вислуги придбати постійне житло. І чим швидше пройдемо етап обговорення можливих механізмів та приступимо, образно кажучи, до закладання фундаментів будинків у гарнізонах, тим реальнішою стане перспектива, що охочих прийти до війська стане більше…
За іноземним досвідом, на привабливість професії військового впливають і можливість безкоштовно здобути вищу освіту та перенавчання військовослужбовців за популярними спеціальностями перед звільненням, допомога у працевлаштуванні звільненим із військової служби, резервування для них робочих місць у державному секторі.
«Із 2025 року для кожного офіцера знання іноземної мови буде обов’язковим»
− Для покращення взаємосумісності з арміями країн НАТО серед низки важливих домашніх завдань українського війська — вивчення англійської. Як ми його виконуємо? Випускники військових вишів останніх років можуть комунікувати з іноземними колегами однією мовою?
− Нині посилюються вимоги до наших військовослужбовців як до лейтенанта, так і генерала, зокрема і щодо знання англійської мови. З 2025 року для кожного офіцера знання іноземної мови має бути обов’язковим. Наразі реальний стан справ не на нашу користь. Нині лише близько 20% випускників вітчизняних вишів володіють іноземними мовами (англійська) на рівні, що дозволяє їм вільно спілкуватися з іноземними колегами. Тому у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка опрацьовують нову програму з вивчення іноземних мов для курсантів обсягом не менше 600 год., із яких 450 год. — навчальні заняття під керівництвом викладачів і 150 год. — мовний тренаж, з використанням інтерактивних засобів навчання. Нову програму вивчення іноземних мов запровадять з вересня 2020 року.
На який результат очікуємо? Випускники вищих військових навчальних закладів тактичного рівня повинні мати рівень володіння іноземної мови СМР 2.
Крім цього, вже сьогодні окремі заняття з курсантами з вивчення фахових дисциплін проводять іноземною. А для курсантів льотного військового вишу тестують мовну програму, розраховану на 800 годин, що дозволяє їм володіти ще й вимогами ІКАО (для міжнародних перельотів). У Національній академії Сухопутних військ із 2019 року до навчальних занять тричі на тиждень залучають американських військовослужбовців з тренувальної групи JMTG-U. Більшість із них мають педагогічну освіту.
Що стосується офіцерів Збройних Сил, то у них нині є можливість навчатися на курсах іноземних мов, як у вітчизняних вишах, так і за кордоном. Наразі такі курси щороку можуть проходити загалом близько тисячі військовослужбовців. А ще нагадаю, що досягнути нових горизонтів у розвитку можна і самоосвітою. Щоправда, коли в людини є висока самоорганізованість і мотивація.
− А який у Вас рівень володіння англійською?
− Я ще до призначення на посаду НГШ поставив перед собою завдання підвищити рівень знання англійської. І над цим працюю. Щоправда, найважче — це знайти нині хоча б кілька годин на тиждень для занять. Проте сподіваюсь, що незабаром зможу відмовитись від допомоги перекладача під час зустрічей із колегами з НАТО.
«Військові санаторії в умовах суворого протиепідемічного режиму готові прийняти до 2500 пацієнтів»
− З огляду на тенденцію збільшення інфікованих на короновірус, у нашій державі можуть запровадити надзвичайний стан. Чи готові ЗСУ нині тримати оборону на двох фронтах — у боротьбі з російським окупантом і пандемією?
− На сьогодні у Збройних Силах України у військових закладах охорони здоров’я передбачено 850 ліжок інфекційного профілю для надання медичної допомоги інфекційним хворим. У разі необхідності оперативно буде додатково розгорнуто ще 800 ліжок інфекційного профілю.
Обсерваційні зони під час масового надходження військовослужбовців, хворих на гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом COVID-19, визначені в клініках інфекційних хвороб при Національному військово-медичному клінічному центрі «ГВКГ», військово-медичних клінічних центрах регіонів та інфекційних відділеннях військових госпіталів. Для військовослужбовців операції Об’єднаних сил обсерваційною зоною визначено Центральний військовий санаторій «Приморський» (кількість ліжок для обсервації — 150).
Крім того, в умовах суворого протиепідемічного режиму військові санаторії готові прийняти до 2500 пацієнтів. За гострої потреби військо зможе розгорнути й ще один військовий госпіталь, розрахований до 250 ліжок для прийому інфікованих хворих.
Військові заклади охорони здоров’я укомплектовані лікарями- інфекціоністами. До складу служби превентивної медицини входять 5 регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь. Медичні сили нині мають 3 стаціонарні та 3 мобільні лабораторії, які за належної комплектації спроможні проводити щодоби до 350 ПЛР-тестів.
Нині вже у всіх наших госпіталях є експрес-тести на коронавірус. У мобільних госпіталях, розгорнутих у районі ООС, таких тестів — 2000. До речі, в районі ООС уже виконано ПЛР-тестувань понад 500 військовослужбовцям. Протестовані ті з них, хто входить у групу ризику — командири різних рівнів, медперсонал, пресофіцери. Ці тести нам надав Благодійний фонд «Повернись живим». Велика подяка людям, які дбають про здоров’я наших воїнів.
З огляду на ситуацію щодо поширення коронавірусу, я прийняв рішення, що всі підрозділи, які виводять на ротацію, мають пройти двотижневу обсервацію у пункті постійної дислокації. Так само і ті військовослужбовці, які планують заїхати в район ООС, перед тим на два тижні теж будуть ізольовані у визначених місцях. Групу ризику в цих підрозділах обов’язково тестуватимуть. Це вимушені заходи на упередження.
У Командуванні Медичних сил створено оперативний резерв, до якого входять бригади: лікарсько-сестринські для надання невідкладної медичної допомоги, для проведення щеплень, лікарсько-сестринські для проведення лабораторно-діагностичних досліджень, і для проведення дезінфекційних заходів.
Також створено 54 мобільні загони спеціальної обробки доріг, зовнішніх частин будівель. Дезінфекції підлягають території госпіталів, військових частин, зокрема території Міноборони та Генштабу. Особливо ретельно проводять спецобробку транспортних засобів, які перевозять особовий склад.
Фото автора.
