Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Роки війни на Сході згуртували не лише український народ, що проживає на рідній землі, а й українців за кордоном. Українська діаспора не менше відчуває біль, який вже сьомий рік поспіль несе в наше життя війна. Саме тому в усьому світі українці об’єднуються заради допомоги нашим військовим і тим, хто постраждав унаслідок збройної агресії проти України.
Приміром, у Хемніці, що у Німеччині, волонтери створили організацію Ukraine Haus.
– Ми об’єднались вперше після збиття малазійського Boeing МН17. Вийшли на вулиці з акціями підтримки. Вже за два дні після того з’явилася наша перша волонтерська група в соціальній мережі, – розповідає Вероніка Смалько, ідейна натхненниця проєкту. – Спочатку діяльність спільноти була акцентована виключно на допомозі українським військовим. На перші зібрані кошти ми купили автомобіль. Надавали допомогу військовим госпіталям. Вже згодом стали допомагати людям поважного віку зі Станиці Луганської, вдовам із дітками, матерям, які не дочекалися своїх синів з війни; українцям, які страждають від онкозахворювань, а також дитячим будинкам.
За цей час волонтери зібрали для українців десятки тисяч євро та понад 60 тонн допомоги, закупили близько 3000 подарунків.
Та Ukraine Haus займається не тільки волонтерською діяльністю. Аби більше ніхто з тамтешніх мешканців не смів сплутати українця з росіянином, вони стали, так би мовити, осередком українців у саксонському місті, який несе важливі меседжі про Україну, її культуру та історію, багаті звичаї та традиції.
– Вже стало традицією проводити тижні національної культури в нашому місті. В українських наметах подаємо страви національної кухні, влаштовуємо виставки народної творчості. Започаткували видання двомовної газети «Українці Саксонії». У наших перспективних планах – організація проведення курсів української мови, – розповідає Вероніка. – Завдяки таким акціям за ці шість років мешканці Хемніца дізналися про Україну більше, ніж будь-коли.
Волонтерська організація найбільшою цінністю вважає своїх людей, адже вони не втомилися робити корисні і добрі справи для історичної Батьківщини. Такі ж добродії доєднуються і з інших міст Німеччини. Європейці можуть заздрити: де б не був українець — своїх він не покине!
