Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
Організація «Знам’янське об’єднання «Майдан» сформувалася ще за часів Революції Гідності. Але попри політичні утиски, погрози недоброзичливців та тимчасовий спад волонтерської активності, гурт працює і досі. Коли війна перемістилася з Майдану в поле, частина активістів вирушила на Схід країни добровольцями, решта зайнялись волонтерською роботою.
– Нині в організації працює 30 волонтерів зі Знам’янки та району, – говорить координатор Наталя Тишкевич. – Уся робота поділена за напрямками: «Кулінарна сотня» виготовляє вітамінні заправки, випічку, пакує чай «Знам’янський» з лікарських рослин; «Група швачок» шиє маскувальні халати, виготовляє подушки-валики, а нині шиє захисні маски; «Концертна бригада» виїздила з концертами в район бойових дій; також волонтери проводять тренінги з психологічної та правової допомоги для родин учасників бойових дій, створено клуб «Побратими».
За шість років війни волонтерам вдалося зібрати півтора мільйона гривень на допомогу бійцям. На ці кошти було закуплено безліч необхідних на фронті «дрібниць» – від бронежилетів та шоломів до бензопил та генераторів. Найбільш значуща посилка на фронт – 2 автомобілі УАЗ.
– Ці покупки були ще в перші роки війни. Нині через брак коштів ми, переважно, купуємо будматеріали – скоби, цвяхи, утеплювач. Відправляємо і те, що можна виготовити власноруч. Тож сьогодні це в першу чергу моральна та психологічна підтримка – смаколиками й малюнками, – продовжує волонтерка. – Ми поставили собі за мету знайти на війні кожного бійця зі Знам’янщини. Підтримати морально, донести до кожного просту і водночас дуже важливу істину: ми про вас знаємо, ми за вас молимося, чекаємо на повернення та пишаємося. Так охопили майже пів тисячі воїнів, яким надали адресну допомогу. Крім цього, допомагаємо частинам, де служили і служать наші земляки. Цього року в нинішні непрості карантинні дні ми змогли зібрати 235 кг Великодніх смаколиків та відправити в ці підрозділи.
Не менш важливою є і допомога воїнам після повернення додому. Волонтери допомагають бійцям та членам їхніх сімей з ремонтом, організовують родинний відпочинок.
– На війні бій може бути раз у день чи раз у п’ять днів, а для дружини вдома він триває 24 години на добу сім днів на тиждень. Подружжя чекає один від одного, що, повернувшись, побачать ту людину, яку залишили до війни, не усвідомлюючи, що вони обоє змінилися. У тих сім’ях, де жінки розуміють, що чоловік повернувся іншим й готові до цього, процес адаптації до мирного життя проходить легше, – продовжує Наталя. – Але є сім’ї, де йде повне нерозуміння ситуації. Тому ми й організовуємо безліч заходів родинного типу – зустрічаємося на свята, їздимо на екскурсії, проводимо тренінги. Саме так і виник клуб «Побратими».
Організовують волонтери і різноманітні акції: «Подаруй посмішку дітям Донбасу» – відправка іграшок, солодощів, малюнків та листів у прифронтові міста Донбасу, «Оберіг для воїна», «Всі відтінки зеленого» – плетіння маскувальних сіток у школах міста та району, «Долоні підтримки», «Намисто добра», «Великодній кошик для воїна».
– За підтримки Знам’янської міської ради в 2017-му ми створили фотовиставку «Будні АТО», яка вже поповнилася новими розділами та налічує більше 400 фото. Вона пересувна і подорожує по навчальних закладах і підприємствах міста, – говорить Наталя. – На жаль, у нас немає свого приміщення, тому всі наші напрямки працюють у різних місцях. Ми пропонували міському голові створити Центр громадських ініціатив у Знам’янці. Але це питання наразі так і не вирішене.
У 2018-му волонтери ГО «Знам’янське об’єднання «Майдан» стали лауреатами Всеукраїнського конкурсу «Благодійна Україна» в номінації «Колективне волонтерство». Волонтери «Майдану» працюють під гаслом «Допомагали, допомагаємо і будемо допомагати!».
– За ці роки ми багато чого навчилися, стали досвідченішими, в нас з’явилося більше однодумців, – завершує свою розповідь Наталя Тишкевич. − Я пишаюся своїми друзями-волонтерами. Адже волонтери − це люди, руками яких Бог відповідає на чиїсь молитви. Тому я дякую долі, що дала мені можливість стати в стрій з людьми, які натхненно працюють «без виходу на ротацію». Доки наші захисники будуть невтомно стояти на захисті нашої держави, доти й ми не втомимося їм допомагати!
