Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
АрміяInform продовжує знайомити читачів з інноваціями, що входять у життя війська у зв’язку із реформуванням. Які нові підходи передбачено запровадити в системі просування офіцерів щаблями військової кар’єри, на яких посадах обов’язково треба послужити, щоб офіцер міг претендувати на генеральську посаду та як збільшити мотивацію для кар’єрного зростання? Ці та інші запитання наш кореспондент поставив начальнику Головного управління персоналу Генерального штабу ЗС України генерал-майору Ігореві Лисенку.
Генерали не засиджуватимуться на посадах
– У Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил опрацьовано основні принципи кадрового забезпечення, серед них: просування кар’єрними щаблями найкращих військовослужбовців, забезпечення гідного грошового забезпечення та організація навчання за кордоном. Спочатку розповім про заплановані зміни в системі просування по службі. Розпочну з новацій, які запроваджуються в алгоритм призначення та строки служби на генеральських посадах. У суспільстві є думка, що генерали на посадах часто перебувають без будь-яких обмежень, а деякі посади вважались «пожиттєвими»… Нині одна з головних вимог до кандидатів на генеральські посади – бойовий досвід, як офіцер проявив себе під час виконання бойових завдань. А ще відтепер генерали не засиджуватимуться на посадах. Залежно від посади визначено максимальний термін перебування на ній, далі – ротація, не обов’язково на вищу посаду, – зазначив Ігор Лисенко.
За його словами, максимальний термін перебування на більшості генеральських посад не перевищуватиме 3-х років. Які можливі варіанти ротації? До прикладу: генерал Генштабу може бути переміщений на посаду в командування виду або в Головну інспекцію Міністерства оборони.
– Це практика багатьох армій країн-членів НАТО. Ця система мотивує офіцерів, вони бачать перспективи кар`єрного зростання, – підкреслив генерал-майор Лисенко.
Взводний може стати психологом…
Начальник Головного управління персоналу Генерального штабу ЗСУ також розповів, що термін перебування на посадах офіцерського складу до підполковника включно не перевищуватиме 3–5 років.
– Так, лейтенант за перших три роки служби має бути двічі оцінений, за результатами 2-го та 3-го років служби. Від об’єктивної оцінки його служби залежить подальше переміщення молодого офіцера на посади. Не виключаємо, що дехто може змінити військовий фах. Командир взводу далі може продовжити службу заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення або бути призначений заступником командира роти з озброєння. Але для цього має пройти відповідну курсову перепідготовку. А тих з офіцерів, хто має найвищі рейтинги службової діяльності, призначатимуть на посади командирів рот чи вже у штаб батальйону, або на навчання за кордоном. Усі офіцери впродовж просування по службі обов’язково проходитимуть курси перепідготовки.
Начальник Головного управління персоналу Генерального штабу ЗС України зазначив, що відповідний пілотний проєкт (експеримент) вже опробовують у бойових частинах Сухопутних військ, Повітряних Сил і Військово-Морських Сил. Зокрема, відпрацювали типовий алгоритм кар’єрного зростання військовослужбовців, прив’язаний до індивідуального плану кар’єри військового.
У найкращих офіцерів буде право вибору щодо подальшого проходження військової служби. Безперспективним доведеться звільнитися.
– Кожен офіцер має розуміти, що за певний час, якщо він себе не проявив як військовий професіонал, він може «зійти з дистанції». Наприклад, впродовж 5 років він отримував низькі оцінки службової діяльності та не пройшов перепідготовку. Йому дадуть ще певний час і можливість змінити спеціалізацію професійної діяльності. Так, якщо не справляється на посаді командира роти – запропонують спробувати себе, наприклад, на посаді заступника з озброєння. Якщо і тут виникають серйозні труднощі, доведеться піти зі служби.
А тих, хто, як кажуть, на своєму місці, ефективно керують підрозділами, направлятимуть на перепідготовку і підвищуватимуть у посадах. Така система стимулює найкращих офіцерів, – розповів генерал-майор.
Він додав, що відбір відбуватиметься на всіх командирських рівнях. Оцінюватимуть професійні якості офіцера, як він виконує бойові завдання в районі ООС, під час миротворчих операцій, як проводить навчання на полігонах, його комунікативні здібності тощо.
– Під час оцінювання пишуть висновок, наприклад: «займаній посаді відповідає», «доцільно призначити на вищу посаду» або «направити на навчання», або «займаній посаді не відповідає, доцільно перемістити на іншу посаду». Дані вносять до інформаційно-аналітичної системи «Персонал», яка незалежно формує рейтинг, визначаючи найкращих. І відповідно до рейтингу військовослужбовцю пропонують посади. Наприклад, командир роти однієї з бригад стає найкращим в рейтингу. Йому пропонують посади командира батальйону чи начальника штабу в декількох бригадах. І офіцер матиме право самостійно обирати, де йому продовжити службу, – запевнив генерал-майор Ігор Лисенко.
Підсумовуючи, він зазначив, що метою реформування системи управління кар’єрою військовослужбовців є її приведення до стандартів армій країн-членів НАТО, впровадження прозорих та доброчесних процедур підбору та призначення особового складу на посади.
