Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
Полісся у вогні. Місцеві мешканці відзначають, що вже багато десятиліть у цій місцевості не спостерігалося таких вітрів із шквальними поривами. Тож достатньо було необережно кинутого недопалку або халатності з розведенням вогню, щоб ліс спалахнув, а вітер розносив полум’я на десятки й десятки гектарів. У ці квітневі дні, крім рятувальників, до справи гасіння пожежі й недопущення її розповсюдження на більші площі лісових масивів залучені й військові. Зокрема інженерний танк БАТ-2 із 26-ї артилерійської бригади – шляхопрокладач, він же бульдозер, на артилерійському тягачі. Екіпаж шляхопрокладача складається з двох військовослужбовців. Наразі це командир відділення інженерної техніки молодший сержант Олексій Потапко та старший механік-водій старший солдат Андрій Пугач.
Як розповів начальник інженерної служби 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича майор Володимир Бойко, обидва військовослужбовці – досвідчені воїни-інженери. За плечима кожного з них – не одна ротація у район проведення операції Об’єднаних сил та раніше – антитерористичної операції. За допомогою інженерної техніки вони неодноразово обладнували інженерні споруди, робили укриття для озброєння та військової техніки, копали бліндажі та виконували великий спектр інших специфічних інженерних завдань у районі Щастя, Дебальцевого та інших місць на Луганщині та Донеччині. Олексій служить у частині з перших днів війни – навесні лиховісного чотирнадцятого він добровольцем пішов до військкомату та був призваний у першу хвилю мобілізації. Андрій же – взагалі проходить службу у бригаді з моменту її формування майже 16 років тому.
– Разом із БАТом та його екіпажем до зони стихійного лиха відряджено також тягач МАЗ-537 із двома водіями, старшим сержантом Юрієм Жирним та старшим солдатом Василем Іваничком, – розповідає начальник інженерної служби. – Це – досвідчені водії, які доставили гусеничну техніку до визначеної ділянки лісового масиву в Овруцькому районі Житомирської області й щодня на світанку привозять її до лісу, а пізно увечері забирають та доставляють до місця тимчасової дислокації.
Як розповів офіцер, ось уже п’яту добу його підлеглі пробивають просіки в лісових масивах, проорюють протипожежні рови, припиняючи таким чином поширення вогню.
– Наразі наші військовослужбовці обладнали близько 30 кілометрів мінералізованих смуг 4 метри завширшки, – додає інженер.
Мінералізовані смуги являють собою проораний шлях, натикаючись на який, полум’я зупиняється й не може перекидатися на дерева далі.
Хлопці розповідають, що вогонь вже потроху здає позиції. Але тільки – коли вгамовується вітер. Щойно його пориви збільшуються, низовий вогонь, що місцями вже не горів, а лише тлів, виникає з новою силою, перекидається на верхівки дерев, і далі ліс знову палає.
– Саме вітер – найбільша проблема, – ділиться спостереженнями молодший сержант Олексій Потапко. – Начебто пожежу вже локалізовано, але здіймається вітер і знову її роздмухує…
П’ятий день інженери з артилерійської бригади проорюють лісовий масив Нагорянського лісництва ДП «Словечанське лісове господарство» в Овруцькому районі. У диму й кіптяві, а іноді – у небезпечній близькості до лісу у вогні вони продовжують рятувати ці ліси. По 12-14 годин на день працюють бердичівські вояки. З ніг валяться, але – працюють. Люди якось ще витримують, а ось техніка – ні, час від часу вона здається. Хоча – й порівняно не стара, адже БАТ-2 знаходяться на озброєнні з 1988 року, а ця машина зійшла з конвеєра лише в 1991-му, тож із радянських зразків ОВТ є найновішою. Утім і вона не витримує такого режиму роботи.
– У лісі працювати важко, – пояснює командир відділення. – Коріння дерев, стовбури, що падають, – машині дуже важко… То один агрегат вийшов із ладу, то інше ламання… Всі несправності доводиться усувати на місці й працювати далі.
Так, після ремонту в лісових умовах техніка продовжує працювати. Адже роботи у неї ще багато – на жаль, Полісся продовжує горіти. До слова, голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький назвав лісові пожежі у Житомирській області найбільшими з 1996 року. А за останніми даними, через лісові пожежі у кількох районах Житомирщині вщент вигоріло декілька сіл, вогонь повністю знищив близько 80 житлових будинків. Ось для того, аби полум’я не продовжувало володарювати на Поліссі, люди не залишалися без даху над головою, а природа – без своїх легенів – лісу, бердичівські вояки і продовжують виконувати свою нелегку роботу, не допускаючи розповсюдження вогню.
