Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
На жаль, серед українських військовослужбовців є категорія, яка потребує особливої уваги в режимі 24/7 в усіх значеннях цього виразу. Це ті військові, котрі спокутують свою провину і виправлять помилки перед суспільством та Законом за ґратами. Ми вже все знаємо про карантинні заходи у військових частинах та навчальних закладах, тож тепер вирішили дізнатися, як борються з коронавірусом в «українському Алькатрасі» – Чугуївській гарнізонній гауптвахті.
Відповідно до чинного законодавства, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України поєднують у собі функції і камери тимчасово затриманих, і слідчого ізолятора, і місця відбуття покарання (для військовослужбовців, засуджених до арешту від 1-го до 6-ти місяців).
Щомісяця через армійську виправну установу в Чугуєві проходять 10–15 військовослужбовців. Нині ж у її стінах перебуває 7 військовиків, які завинили перед Статутом і Законом.
До боротьби з невидимим ворогом, яку веде вся країна, долучився й Чугуївський «Алькатрас» – кожного, хто потрапляє на його територію, зустрічає медик, який здійснює замір температури, обробляє руки антисептиком і перевіряє наявність індивідуальних засобів захисту – масок, рукавичок та захисних окулярів. У військовослужбовців, які заступають до чергової зміни, температуру заміряють ще й під час обов’язкового медичного огляду.
Не залишаються без уваги медиків і «клієнти» гауптвахти – кожного з них лікар оглядає ще під час прибуття, а вже під час перебування в камері медичний огляд і замір температури в заарештованих здійснюється двічі на добу. До слова, всіх, хто перебуває на гауптвахті, щоденно забезпечують добовим комплектом з 3-х масок та захисних рукавичок.
– Носіння маски в камері не обов’язкове. Бути в ній чи без – це рішення самого військовослужбовця, – говорить начальник гауптвахти лейтенант Андрій Риженко. – Втім, як тільки двері камери відчиняються, заарештований зобов’язаний її надягти, незалежно від того, залишатиме він камеру чи ні.
Зазвичай утримуваний на гауптвахті має право залишити камеру тільки один раз на день – на час годинної прогулянки, відповідно до розпорядку дня. Тепер, від моменту запровадження карантину, заарештовані роблять це частіше – під час дезінфекції приміщень, яка здійснюється 4 рази на добу. Додаткові прогулянки маленьким двориком гауптвахти – приємний карантинний «бонус» для військового арештанта.
– Ми намагаємося максимально мінімізувати контакти між військовослужбовцями, – розповідає начальник відділення ВСП підполковник Олексій Бець. – Зменшили кількість зборів і шикувань особового складу, відмінили спортивні й розважальні заходи, дещо «розтягнули» графік приймання їжі. Що стосується заарештованих, то вони отримують їжу в камерах. У самих камерах утримуємо по одній особі.
Начальник відділення запевняє, що у військовій установі роблять все можливе, аби не допустити проникнення й розповсюдження інфекції. Дезінфікуючими розчинами обробляють не лише приміщення, а й військові автомобілі.
Розробили військові правоохоронці й алгоритм дій на випадок виявлення на гауптвахті гострої респіраторної хвороби COVID-19, який передбачає негайну ізоляцію та доставку хворого до лікувального закладу.
– Вірусна загроза – це чергове випробування для всіх нас, – говорить Олексій Бець. – Але ми ухвалили раціональні рішення і зробили правильні кроки, щоб стати згуртованішими, сильнішими, щоб, зрештою,перемогти цей виклик.
