Здається, що є спільного між надсучасними дронами та тракторцями? Тим більше — коли їх розділяє практично ціла епоха технічного прогресу — понад сто років. Виявляється, що така…
Кремль сподівався, що масштабний піар російської гуманітарної місії у зв’язку з поширенням коронавірусу зможе перезаписати зростаючу проблему іміджу країни, однак медіакомунікації навколо доставки міжнародної допомоги в Італію замість сподіваних репутаційних переваг завдали своїм «батькам» багато прикрощів.
Запущена російськими ЗМІ дезінформація, націлена на Польщу та Україну, які, мовляв, відмовились надати повітряний простір кремлівським гумконвоям, та спроба змусити замовкнути італійських журналістів, які оголосили про нікчемність допомоги з Москви, – показові приклади неефективності маніпуляцій російського агітпрому.
Зокрема, минулого тижня звіт BBC поставив під сумнів репортажі російських ЗМІ з Італії, зокрема помпезні історії про те, що в цій країні російські прапори масово замінюють прапори ЄС, а російський гімн звучить чи не на кожній вулиці. Оцінка фактчекерів недвозначна: ці повідомлення – гібридна правда, а отже – брехня.
Проте до поширення фейків залучені в РФ не лише ЗМІ. Осоромився російський депутат Держдуми Олексій Пушков. Саме він використав спрямування допомоги в Італію та запустив маніпуляцію, мовляв, Польща відмовила гуманітарному «авіаконвою» в перетині її повітряного простору. Свій твіт депутат пізніше вилучив, але дезінформаційний збиток був завданий, адже повідомлення швидко підхопили російські ЗМІ, включаючи інтернет-видання «Царьград», «Комсомольска правда» (КП), РІА Фан, Газета.ру, «Московський комсомолець» (МК), Life.ru та інші. Жодне з цих засобів масової інформації не виправило хибного твердження про Польщу у своїх публікаціях, включно по 9 квітня. Російський державний міжнародний телеканал Sputnik спочатку передав претензію депутата, але пізніше оперативно змінив історію, як описала фактчекінгова платформа Polygraph.info.
Посол ЄС в Росії Маркус Едерер в інтерв’ю від 2 квітня навів цей інцидент як приклад класичної дезінформації та закликав усіх «боротися з коронавірусом, а не з правдою».
Не обійшли неприємності й саму російську місію в Італії. Минулого тижня прессекретар міністерства оборони Росії генерал-майор Ігор Конашенков запалився погрозами на журналістів італійської газети La Stampa, які у своєму розслідуванні ставлять під сумнів цінність 80% російської допомоги. На цю спробу залякування відповів італійський уряд: «Свобода вираження думок і право на критику мають основоположне значення для нашої країни». Солідарність з італійськими журналістами, що стикаються з погрозами з боку російських військових, висловила віцепрезидент Комісії ЄС з цінностей і прозорості Віра Юрова.
Наведені вище приклади яскраво демонструють, що в нинішній кризі Кремль відчуває недоліки власної дезінформації, до якої зазвичай вдавався, аби підтримувати свою політику. Зусилля Кремля на тлі італійської допомоги показати себе головним рятівником від коронавірусу були підірвані «дружнім вогнем» маніпулятивних комунікаторів зсередини російської інформаційної системи.
Так само російська влада наразі усвідомлює нову реальність, за якої внутрішня аудиторія не може отримувати таку ж відволікаючу дезінформацію, яка активно нею використовувалася під час агресії на Донбасі, коли було збито рейс MH17 або за хімічної атаки в Солсбері (Великобританія). Пандемія коронавірусу за своєю природою – глобальна, і тепер сама Росія ризикує стати ціллю традиційних кремлівських вибриків – «інформаційний бумеранг повертається».
