Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Як повідомляла АрміяInform, у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки, що на Львівщині, цими днями близько тисячі курсантів та слухачів Національної академії сухопутних військ проходять табірний збір. Польовий вишкіл проводиться згідно з навчальними програмами для кожного факультету вишу з практичними заняттями зі всіх навчальних дисциплін. Важливим елементом підготовки майбутніх офіцерів є тренування їхньої стресостійкості для виконання, насамперед, бойових завдань в районі проведення операції Об’єднаних сил.
Для цього кафедрою морально-психологічного забезпечення діяльності військ Академії розроблений відповідний курс посиленої психологічної підготовки. Він складається з багатьох елементів і вправ. Однією з таких, яку сьогодні інтенсивно відпрацьовують на полігоні, є «Французька естафета».
Із першого погляду вона нагадує смугу перешкод. Півкілометрова спеціальна ділянка включає: ламану смугу перешкод, лабіринт із шин, вузький прохід, подолання залізної труби, пересування горбистою місцевістю, яка приховує колючий дріт та інші перешкоди. До того ж на певних ділянках палає вогонь, а деякі вкриті суцільним димом, що добряче заважає дихати на повні груди й збиває ритм.
– Але в цій естафеті головні не фізична складова, швидкість і спритність, а стресостійкість, мобілізація уваги та пам’яті! Група ділиться на чотири команди. Дві фінішують, дві інші заважають їм вербальним впливом проходити окремі ділянки дистанції. Найголовніше, що перед естафетою кожен учасник отримує доволі просте математичне завдання, а саме: виконати арифметичну дію з додавання, віднімання, множення чи ділення певного простого числа. Цей результат він має сказати на проміжному відрізку інструктору і на зворотньому шляху обрахувати ще одну арифметичну дію. Це число він і передає наступному члену естафети, який отримає додаткове математичне завдання. Згодом, для ускладнення вправи, ми додаємо ще відтінки, які учасник має назвати своєму наступнику. Наприкінці звіряємо отримане число і названий відтінок останнім членом команди, − розповіла викладач кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ старший лейтенант Анастасія Окаєвич.
За словами викладача, не зважаючи на свою здавалось би простоту, того дня жодна з команд-учасниць не впоралась із завданням. Але тренування продовжуються. І вони обов’язково будуть успішними.
– Яка головна мета цієї вправи? Під час застосування наших військ в районі ООС військовослужбовцю завжди треба пам’ятати певну інформацію: координати, населені пункти, телефони, особливості місцевості тощо. Її не завжди можна записати, а в деяких випадках, як розвідникам, її треба буде просто запам’ятати. І не важливо, яких стрес-факторів під час виконання завдання може зазнати військовослужбовець: погодних, фізичних чи бойових. Він повинен при цьому вміти бути стресостійким і вміти запам’ятовувати дані, − наголосила викладачка кафедри МПЗ діяльності військ.
До речі, на подібних заняттях курсанти, власне, вчаться контролювати свій психо-емоційний стан. Як розповів начальник кафедри МПЗ діяльності військ Інституту морально-психологічного забезпечення Національної академії полковник Олександр Капінус, після естафети її учасники здійснюють замір своїх фізіологічних параметрів: тиску і пульсу.
– Після цього вони використовують індивідуальні прийоми контролю власного психо-емоційного стану. Це дозволяє їм знайти саме той прийом, який дасть можливість у перспективі, зокрема під час участі в бойових діях, максимально швидко та ефективно застосувати відновлення власного стану для подальшого виконання завдань, − зазначив полковник Олександр Капінус.
Щоб мати такі навички, курсанти використовують індивідуальну карту стресостійкості, яку заповнюють після закінчення кожного заняття.
Наразі заняття на Навчально-тренувальному комплексі психологічної підготовки особового складу продовжуються.
