Водночас є питання, які потребують доопрацювання, адже поставити бійця у штат частини ще не означає повністю повернути його до виконання завдань. Зокрема, механізм потребує вирішення…
Як повідомляла АрміяInform, вчора, 11 березня, Міністр оборони України Андрій Таран у зверненні до керівного складу Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ наголосив на недосяжності найближчим часом цілковитої адаптації ЗС України до стандартів НАТО.
У зв’язку з цим на інформаційному майданчику Укрінформу відбувся брифінг прессекретаря Міністра оборони України Світлани Павловської, яка уточнила деякі аспекти цього твердження.
Представниця військового відомства насамперед нагадала, що НАТО – це міжнародна, міжурядова безпекова організація з потужним військовим компонентом, створена для забезпечення стабільності в євроатлантичному регіоні. У 2018 році Україна ухвалила зміни до Конституції, де чітко визначено стратегічний курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
– Міністерство оборони України, слідуючи цьому стратегічному курсу, неухильно забезпечує впровадження механізмів, структур, принципів і підходів, які прийняті в державах-членах НАТО. Цей процес системно відбувається з 1994 року з моменту приєднання України до програми партнерства заради миру, – наголосила Світлана Павловська.
Для досягнення цієї мети та взаємосумісності між силами оборони України і державами-членами НАТО, Україна бере участь у формуванні цілей партнерства, що є підставою для імплементації необхідних документів Альянсу у ЗСУ (Доктрини, Стандарти, Директиви).
Як повідомила під час брифінгу прессекретар очільника оборонного відомства, Міністерство оборони налагодило чіткий процес моніторингу введення стандартів НАТО в діяльність ЗСУ. Для цього при міністерстві створено Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації.
– Слід пояснити, що стандартом НАТО є нормативно-правовий акт, еквівалент наших наказів, директив, настанов, що упорядковують ту чи іншу сферу діяльності Збройних Сил. У НАТО це союзні публікації та інші стандартизовані документи. Ще жодна країна з 29 держав-членів Альянсу не імплементувала всі діючи стандарти, – зазначила Павловська.
Так, до прикладу вона навела Німеччину, коли ця країна вводить у дію той чи інший стандарт, часто використовує так звану імплементацію з обмеженням, що пов’язано з необхідністю адаптації стандарту до національних умов та наявністю необхідних сил і засобів для забезпечення виконання стандарту.
Торік у НАТО закінчився черговий цикл процесу планування та оцінки сил. Цього року визначатимуть нові цілі партнерства на 2020–2021 роки. Але через коронавірус приїзд експертів Альянсу перенесено.
– Міністерство оборони України робить все, щоб Збройні Сили були максимально взаємосумісні із силами держав-членів Альянсу під час спільних дій в операціях і місіях під проводом НАТО, – запевнила прессекретар Міністра оборони України і наголосила: – До НАТО вступає країна, а не окремо Збройні Сили, оскільки необхідні зміни торкнуться всієї держави, а не тільки сил оборони.
