Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
Навіть перебуваючи на передньому краю оборони, цей підрозділ ні на день не припиняє заняття з бойової підготовки. Хлопці у батальйоні служать бувалі, за плечима більшості з них не одна ротація, тож їх не треба навчати – їм потрібно лише тренуватися й відточувати власну майстерність.
Цей батальйон захищає Україну на Приазов’ї. Навколо степовий ландшафт, до якого, зрештою, всі давно звикли. З одного боку – це не дуже добре, адже небагато укриттів: природних немає взагалі, а розбиті хати на околицях населених пунктів у районі оборони батальйону хлопці до уваги не беруть. Адже це все ж таки село, де живуть мирні мешканці, а ми не російські окупанти, аби ховатися за їхніми спинами чи наражати на небезпеку, ведучи вогонь з-під їхніх осель. Тож у гірських штурмовиків відпрацьована власна перевірена роками боїв тактика. Бойова техніка розташована на замаскованих позиціях в інших місцях і на такій відстані від бліндажів із ходами сполучення, щоб не ризикувати нею й водночас, аби у лічені хвилини підскочити на передній край та дати відсіч противнику.
– Найчастіше на цій ділянці лінії зіткнення противник застосовує великокаліберні кулемети та гранатомети різних систем, – розповідає офіцер Тарас, який проходить службу в батальйоні. – Ми першими вогонь не відкриваємо, але якщо вже ворог стріляє по нас, звісно, відповідаємо.
На озброєнні підрозділу старі, але надійні бойові машини піхоти БМП-1, декотрі пройшли ще гірські перевали Афганістану. Проте з початком російської агресії проти України їх зняли зі зберігання, модернізували або капітально відремонтували. І от уже не перший рік вони дають гідну відсіч окупантам.
Калібр гармати «Гром», встановленій на БМП-1, такий самий, як і у станкового протитанкового гранатомета СПГ-9, з якого найчастіше ворог обстрілює наші позиції, – 73 мм. Тож відповідь з озброєння бойової машини піхоти в такому разі насправді доволі адекватна.
У батальйоні постійно проводять різні заняття з бойової підготовки. Особовий склад, що не залучений до несення бойової служби на спостережних постах, тренується виходити у складі бронегрупи на позиції й давати вогневу відсіч противнику. Не розкриватимемо подробиць, але скажемо: у цьому батальйоні є де постріляти так, щоб потренуватися й мирних мешканців на небезпеку не наражати. Тож рука у хлопців, як кажуть, набита, а щоденний вишкіл стає запорукою їхнього успіху в бою.
