Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
У програмі Мілітарі навігатор виконувач обов’язків заступника начальника Головного управління військового співробітництва і верифікації Збройних Сил України Валентин Левчик розповів про імплементацію стандартів НАТО, міжнародні військові навчання та мовну підготовку українських воїнів.
Ірина Зінчук: Торік завершився черговий цикл процесу планування та оцінки сил, цьогоріч мали визначити цілі партнерства на 2020-2021-й?
Валентин Левчик: Процес почато. Цілі партнерства — це ті завдання, які країна зобов’язується виконати, щоб підвищити спроможності своїх збройних сил. НАТО зацікавлене, щоб підрозділи країн-партнерів були сумісні й спроможні спільно з натовськими підрозділами діяти в різних операціях. Якщо говорити про перехід на стандарти НАТО, то участь у програмі ППОС — є одним із механізмів. Тобто під кожною ціллю, яку ми хочемо досягти, є перелік документів і стандартів. Торік у нас завершився черговий цикл. А зараз ми почали спільно з фахівцями НАТО до відбору нових цілей, чого нам треба досягти.
Ірина Зінчук: Минулого місяця з’явилась інформація, що до кінця року країна може стати партнером НАТО з розширеними можливостями, що це нам дасть?
Валентин Левчик: Це один із форматів участі для окремих країн-партнерів, який передбачає ширше залучення до процесів оперативного планування. Поки мову рано вести. Рішення в НАТО ще не ухвалене.
Ірина Зінчук: Аналітики твердять, що на сто відсотків всі стандарти НАТО не втілити в життя, але можна наблизитись. Як партнери оцінюють наш рух до імплементації стандартів НАТО?
Валентин Левчик: Справді, немає країни, яка б цілком ввела стандарти НАТО, адже щораз з’являються нові. Це процес. Опанування стандартів – це не самоціль. Мета — зробити підрозділи збройних сил, органи військового управління сумісними з підрозділами держав-членів Альянсу. В процесі досягнення сумісності ми реформуємо свої збройні сили. Найперше — мова. В Альянсі оперативна мова – англійська, без її знання руху далі не буде. Наступний етап сумісності — оперативні процедури. Далі — адміністративні процедури й технічні аспекти стандартизації.
Ірина Зінчук: За оцінкою іноземних партнерів, ми рухаємось потрібними темпами?
Валентин Левчик: Найбільше це потрібно нам, ми маємо дійти до їхнього рівня. Але перевірки є. Наприклад, ми зобов’язуємось підготувати певну кількість підрозділів до спільних дій в операціях із членами Альянсу. Чотирирівнева підготовка здійснюється і перевірка. Оцінюється сумісність — знання мови й процедур. Також оцінюються практичні спроможності. Тільки коли пройдені перевірки, ми можемо заявляти ці підрозділи до для спільних дій. Зараз десь 14 підрозділів беруть участь у Концепції оперативних можливостей.
Ірина Зінчук: У процесі реформування ЗСУ 100% особового складу офіцерів мають знати англійську мову на рівні СТАНАГ 2, а щодо сержантського корпусу, то 50% повинні знати мову на цьому рівні. З огляду на це, чи збільшується кількість мовних курсів чи відповідних програм у військових вишах?
Валентин Левчик: У порівнянні з минулими роками робиться багато, щоб втілити цю програму в життя. Наші Збройні Сили (250 тисяч) дуже великі, а навчання англійської мови не безкоштовне. Це треба відірвати людину від виконання посадових обов’язків на певний час, інакше результат буде незначний. Створена мережа курсів. 4,5 місяці там військові вивчають мову. До того ж, потрібна постійна мовна практика для результату. А найкраще вчити мову в англомовному середовищі, але це дорого, навіть якщо наші партнери нам допомагають. Тобто таким чином навчається невеликий відсоток військових. Це люди, які будуть потім обіймати посади, де мова буде потрібна. Це завдання міністерства кадрових органів — вдало відібрати людей, які можуть, зокрема, здобути західну освіту.
Ірина Зінчук: Кількість міжнародних військових навчань у 2020-му році буде збільшено чи, навпаки, зменшено?
Валентин Левчик: Менше не буде. У 2019 році було проведено 6 багатонаціональних навчань, в цьому році планується стільки ж. І ще буде два комплексних тренування. Долучаться також і сили спецпризначення цього року. Це щодо України. Торік українські підрозділи брали участь в 11 навчаннях за межами держави. На цей рік заплановано 14 таких навчань. На рівні штабних офіцерів або спостерігачів торік брали участь у 19 навчаннях, цього року заплановано участь у 20.
Ірина Зінчук: Що дають тренувальні місії в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки?
Валентин Левчик: Підготовку за кращими західними практиками та стандартами, які дуже відрізняються від наших. Якщо найвищою формою в нас було навчання з бойовою стрільбою, то за кордоном це двосторонні навчання, де підрозділи протидіють. Зовсім інші підходи. Підрозділи підготовані в межах Багатонаціональної групи з підготовки України діють зовсім по-іншому на сході. Це тестова модель, яку будемо поширювати на підготовку всіх підрозділів ЗСУ.
Ірина Зінчук: Тобто ці військовослужбовці потім навчатимуть своїх колег з інших підрозділів?
Валентин Левчик: Мова йде не тільки про підготовку підрозділів, а й інструкторів. Іноземці вже зараз здійснюють тільки нагляд, готують підрозділи наші інструктори. Ми навчили достатню кількість наших військовослужбовців. У грудні 2014 почали готувати перший батальйон в межах цієї групи, а перейшли до підготовки з нашими інструкторами вже на початку 2019 року.
