Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
У 203-му Центрі підготовки сержантського складу ВМС ЗС України в Миколаєві тривають інтенсивні тренування з лідерства базового і середнього рівнів у межах багаторівневого сержантського вишколу.
Нині неможливо взяти й моментально зібрати команду зі справжніх лідерів. Для цього група військових, які спільно діють, має пройти низку важливих етапів свого розвитку. Саме для цього і збудовано «Смугу реакції лідера». Більше десяти невеликих ділянок, на кожній з яких курсанти отримують окремі завдання.
За словами інструкторів, у процесі виконання завдань можна вирізнити кілька етапів. Під час адаптації відбувається взаємне інформування й аналіз завдання, військові спілкуються один з одним, утворюють пари і трійки. Вони виробляють норми й принципи взаємоприйнятної поведінки, наслідком чого є деяка напруга в колективі, а ефективність командної роботи на цьому етапі низька.
Потім відбувається групування ‒ створюються невеликі підгрупи за симпатіями й інтересами. Виявляються розбіжності особистої мотивації і цілей командної роботи. Члени команди можуть протидіяти вимогам завдання. Таким чином визначається рівень дозволеної емоційної експресії.
Як результат, команда кооперується, усвідомлює бажання працювати над вирішенням завдання. Відбувається відкрите і конструктивне спілкування, яке вперше виникає разом із займенником «ми». Виникає відчуття довіри, міжособистісне спілкування виходить на вищий рівень.
‒ І тут вже групи підходять до кінцевого етапу, стадії конструктивного вирішення завдання, ‒ розповідає начальник центру старший мічман Юрій Клімкін. ‒ У кожного з’являється своя роль, команда відкрито виявляє і вирішує конфлікти. Тепер вже можна говорити про справжню команду, що має єдину для всіх її членів мету та хороший психологічний клімат.
Організація ефективної командної роботи на цьому етапі вважається успішно завершеною, а інструктори центру надають оцінку, проводять розбір польотів та намагаються визначити, чому курсанти мали труднощі на тій чи іншій стадії.
‒ Смуга реакції лідера довела ефективність у навчанні. Тут є багато місць для випробувань, але моя улюблена тренувальна зона – це зруйнований міст, ‒ додає Юрій Клімкін. – Потрібно скласти міст із визначеної кількості дерев’яних брусків. Суть у тому, що завжди бракує бруска, а ящики з боєприпасами обов’язково необхідно переправити. Це навчальне місце з максимальним навантаженням проводить команду по всіх етапах злагодження. Можливо, в майбутньому такий курс зроблять обов’язковим не тільки для сержантського складу, а й для командирів відділень та екіпажів кораблів ВМС ЗС України.
