Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Україна продовжить свою участь в операції НАТО «Рішуча підтримка», яка триває в Афганістані до того моменту, поки в цьому є необхідність. Про це заявив глава Міністерства закордонних справ нашої держави Вадим Пристайко.
У своєму твітері він написав: «Україна є надійним партнером Сполучених Штатів та НАТО та продовжуватиме робити свій внесок у відновлення миру і стабільності в Афганістані через участь в операції НАТО «Рішуча підтримка», допоки буде потреба в допомозі афганському народові».
Також глава МЗС зазначив, що Україна вітає підписання угоди між США і Талібаном про початок мирного процесу в Афганістані: «В Україні вітають домовленості, досягнуті в Афганістані. Після багатьох років війни шлях до афганського примирення відкритий».
29 лютого США і афганський радикальний рух Талібан підписали мирну угоду. Документ передбачає виведення американських військ і сил НАТО з Афганістану та початок міжафганського діалогу. Згодом президент США Дональд Трамп заявив про негайне виведення американських військ з Афганістану.
П’ять років «Рішучої підтримки»
Але в країні й надалі залишатиметься небойова місія НATO з навчання та надання допомоги урядовим силам Афганістану. Ця операція Північноатлантичного альянсу має назву «Рішуча підтримка» (англ. Resolute Support Mission). Вона триває з 1 січня 2015 року і до сьогодні. Операція офіційно змінила іншу операцію Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF), чия діяльність була завершена 28 грудня 2014 року. Ця дата вважається формальним закінченням війни 2001–2014 років. Фактично бойові дії продовжилися, але вже з провідною роллю афганських військових.
Оперативний план місії схвалили міністри закордонних справ держав-членів НATO в червні 2014 року, а вже в грудні Рада безпеки ООН одноголосно ухвалила резолюцію № 2189 на підтримку нової місії. 30 грудня 2014-го в Кабулі президент Афганістану Ашраф Гані і старший цивільний представник НАТО в Афганістані Моріс Йохемс підписали Угоду про статус сил. У січні 2015 року загальна чисельність місії становила 12,5 тис. військовослужбовців і цивільних осіб, планована тривалість місії в той час передбачалась як мінімум у два роки (але було зазначено, що за необхідності місія може бути продовжена).
Головною відмінністю «Рішучої підтримки» від попередньої операції ISAF стало те, що військовослужбовці Альянсу не беруть участі в бойових діях, займаючись підготовкою і консультуванням афганських силових структур. Для розміщення своїх сил НАТО обрало військові бази в Кабулі, Баграмі, Джелалабаді та Кандагарі.
25 травня 2017 року на саміті НATO було ухвалено рішення збільшити чисельність військового контингенту з 12 до 15 тисяч осіб через погіршення ситуації в країні (до лютого 2017 року офіційні влади контролювали менше 60% території). Станом на початок червня 2019 року чисельність іноземного військового контингенту, який діяв у складі операції «Рішуча підтримка», становила 25 тисяч військовослужбовців і цивільних фахівців*, 177 бойових броньованих машин, близько 4500 бронеавтомобілів, 24 бойових літаки, 80 вертольотів і значну кількість безпілотних літальних апаратів.
* – До складу іноземних військових контингентів не належать співробітники ООН (зокрема озброєні співробітники служби безпеки ООН) і техніка ООН, які перебувають у Афганістані в рамках місії United Nations Assistance Mission in Afghanistan.
Українські військові у Афганістані у складі ISAF
Діяльність Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан (ISAF) розпочалась у 2001 році відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН № 1386, № 1413 та № 1444, Бонської угоди від 06.12.01
та Технічної угоди між Урядом Афганістану та командувачем Міжнародних сил.
6 січня 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав указ «Про направлення миротворчого персоналу України для участі в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан», яким дозволив участь в операції у Афганістані контингенту з 10-ти військовослужбовців. 15 лютого 2007 міністр оборони Анатолій Гриценко повідомив, що до Афганістану будуть направлені лише військові медики.
Участь ЗС України в діяльності ISAF розпочалася з направлення
11 травня 2007-го до складу литовської Групи з реконструкції афганської провінції Гор одного військовослужбовця медичної служби (лікаря-анестезіолога).
На початку 2008 року представники НАТО запропонували Україні «розширити участь в операції в Афганістані», і вже в лютому того ж року міністр оборони України Юрій Єхануров повідомив, що в Афганістані перебувають три офіцери української армії. Крім того, кількість наших військових планується збільшити, а участь України в цій операції ще розширити.
Надалі президент України Віктор Ющенко уповноважив главу української місії при НАТО підписати угоду з Північноатлантичним альянсом про участь країни в місії ISAF. Вже у квітні 2008 року чисельність українського військового персоналу в Афганістані було збільшено з трьох до восьми військовослужбовців. Це були не лише медики, а й фахівці військового співробітництва та інженерних військ.
У листопаді 2009 року чисельність контингенту з України становила вже 10 осіб. Крім того, Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про збільшення максимальної кількості українського контингенту в Афганістані з 10-ти до 30-ти військовослужбовців, які виконували завдання на посадах:
- офіцерів штабних елементів ISAF різних рівнів, м. Кабул;
- офіцерів національного елемента забезпечення литовського військового контингенту, міжнародний аеропорт Кабул;
- офіцерів литовської Групи радників армійської авіації Афганської національної армії, м. Кандагар;
- офіцерів польського військового контингенту (військові лікарі у складі польського військового госпіталю), м. Газні;
- офіцерів штабу, військових лікарів таспеціалістів з розмінування
(зокрема кінологічний розрахунок) у складі литовської Групи реконструкції провінції Гор, м. Чагчаран; - офіцерів штабу таспеціалістів з розмінування (зокрема кінологічний розрахунок) у складі італійського військового контингенту, м. Герат.
Серед основних завдань національного персоналу ЗС України, зокрема, були: планування та виконання заходів цивільно-військового співробітництва в зоні відповідальності, участь у процесі розбудови місцевої інфраструктури; надання медичної допомоги представникам ISAF та місцевому населенню, дорадча допомога лікарям місцевих лікарень; інженерна розвідка місцевості та знешкодження вибухонебезпечних предметів у зоні відповідальності; надання консультативно-дорадчої допомоги військовослужбовцям Афганської національної армії з питань обслуговування та експлуатації вертолітної техніки.
З початку 2012 року у складі українського контингенту у Афганістані діяли дві групи саперів (група розмінування і група знищення вибухонебезпечних предметів), військові медики і група штабних офіцерів. У розпорядження українських саперів США передали кілька роботів-саперів американського виробництва. З травня 2012 року, після акліматизації службового собаки-міношукача у кліматичних умовах Афганістану і закінчення її навчання на пошук вибухонебезпечних предметів, у складі саперного підрозділу розпочала роботу кінологічна група (один інструктор-кінолог і один собака-міношукач).
Наприкінці серпня 2013 року, після підписання технічної угоди між Україною та Італією про спільне виконання завдань у Афганістані, українські сапери були переведені з міста Чагчаран (провінція Гор) у місто Герат (адміністративний центр провінції Герат). Крім того, чисельність контингенту була збільшена до 30 військовослужбовців (серед яких були офіцери-зв’язківці, фахівці з розмінування і військові медики). Наші військові перебували в місті Герат на військовій базі «Арена», яка була підпорядкована Регіональному командуванню «Захід» (ISAF Regional Command West). До кінця 2014 року чисельність українського контингенту в Афганістані була зменшена з 30-ти до 10-ти військовослужбовців.
Нова операція – нові виклики
Проте наприкінці грудня 2014-го представник України при НАТО Єгор Божок повідомив, що Україна продовжить участь в операції у Афганістані після 2014 року і направить радників та інструкторів для участі в новій операції НАТО «Рішуча підтримка». 30 березня 2015 року президент України Порошенко підписав указ № 185 про участь України в операції НАТО «Рішуча підтримка», затвердивши чисельність українського контингенту в Афганістані у складі 30-ти військовослужбовців.
У листопаді 2017 року тодішній глава місії України при НАТО і теперішній міністр закордонних справ Вадим Пристайко повідомив про намір України збільшити чисельність контингенту. За його словами, «це можуть бути військові, зокрема, наприклад, військові викладачі, а не лише тренери, це можуть бути поліцейські тренери, це можуть бути сили безпеки, це може бути підготовка фахівців для повітряної сфери. Є багато спеціальностей, переважно з воєнної безпеки, без яких неможливо взагалі завершити операцію», – зазначив він.
https://lb.ua/world/2017/11/09/381496_ukraina_uvelichit_kontingent.html
На сьогодні до складу Тренувально-дорадчої місії НАТО «Рішуча підтримка» в Ісламській Республіці Афганістан входить 21 військовослужбовець Збройних Сил України. І наші військові перебуватимуть там доти, допоки в цьому буде необхідність як для афганського народу, так і для наших союзників з НАТО.
