Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
— Це не якісь вигадані новели про вигаданих героїв… Це живі люди, які живуть серед нас у реальному часі… Іноді ми годинами плачемо разом із вдовами… В їх історіях стільки болю, сліз та кохання, що вигадати таке було б просто неможливо… ‒ каже Наталія Хаммоуда.
Масштабний проєкт реалізують українки за кордоном. «Соло надірваних струн» — багатотомник історій жінок, котрі втратили на війні чоловіків. Не забули також і героїв Майдану. Усiх томiв планується 25, відносно областей України, звісно, ж включаючи Крим.
Як виникла ідея? Які історії найбільше вразили та хто фінансує проєкт? Розповіла автор книг Наталія Хаммоуда, українка, яка нині проживає в Тунісі.
— Ідея написання багатотомника виникла у моєї подруги Марії Дребіт, яка час від часу допомагала родині Аліни Болтишевої, чоловік якої загинув на Донеччині… Чим довше Марія спілкувалась з Аліною, тим сильніше усвідомлювала, наскільки важливо залишити добру згадку про кожного українського героя… Оскільки Аліна зі Львова, першим ми почали робити саме львівський том. І пішло-поїхало… Насправді, коли Марія запросила мене стати автором цієї серії, я довго вагалась. Відверто кажучи, не вірила у свої сили, адже 25 томів – чималий обсяг роботи. Але зрозуміла, що це потрібно.
Жінка зізнається, що кожна історія по-своєму особлива і вражаюча… Наразі готується до друку другий том, який буде присвячений загиблим героям із Київщини та вже майже готова – Луганщина… Наклад має тенденцію до зростання. Перший том вийшов у 500 примірників, а другий планується в 1000. Як складеться з третім ‒ не хочемо забігати наперед. Час покаже.
— Вразила історія Сашка Рибальченка. Він виховувався тіткою та бабусею. Коли був у останній відпустці, попросив тітку підшукати йому хату, адже контракт закінчується, варто пускати коріння… І от нарешті вона знайшла житло, подзвонила. Він пообіцяв, що через кілька годин передзвонить. Тітка чекала-чекала, мовчання… Тут нарешті дзвонить, вона радісно бере слухавку, а там повідомляють, що Сашко загинув… Не менше вразила й історія Пасевича Івана, Андрія Кизила…
Профінансований проєкт здебільшого авторкою ідеї та доброчинними групами та особами, до яких зверталася Марія.
— Це – наша боротьба, наш внесок… . Книга стане пам’яткою дітям та онукам загиблих воїнів про їхніх татусів та дідусів… До того ж ми показуємо, що чоловіки не лише воювали, а й кохали, мріяли, мали сім’ї…
