Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
На шостому році війни з Росією українське законодавство досі не має правових інструментів для покарання воєнних злочинців. У Кримінальному кодексі не передбачено відповідальності проти людяності, а положення щодо воєнних злочинів несповна відповідають вимогам міжнародного рівня. На цьому наголошували учасники круглого столу, який провів Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності спільно з Українським інститутом майбутнього та «Центром Громадянських Свобод».
У заході взяли участь народні депутати, представники дипломатичного корпусу в Україні, Офісу Президента України, Кабміну, МЗС, Міністерства оборони, Постійного представника Президента України в АР Крим, офісу Генпрокурора, СБУ, а також представники судової гілки влади, українських та іноземних правозахисних організацій.
Відкриваючи зібрання, голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський наголосив на актуальності для України теми, яка має міжнародний масштаб. За його словами, через необхідність імплементації у своє законодавство норм міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо переслідування за воєнні злочини пройшли фактично всі країни Європи.
Учасники круглого столу обговорили стан виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо запобігання юридичній і фактичній безкарності за вчинення міжнародних злочинів на тимчасово окупованих українських територіях.
В Україні відсутнє правосуддя за міжнародні злочини
Нинішнє законодавство не дає змоги органам національного розслідування та національній судовій системі кваліфікувати воєнні злочини і злочини проти людяності як міжнародні злочини, що не мають термінів давності. Це важливо в контексті поданих Україною позовів до РФ.
Чинний Кримінальний кодекс не передбачає відповідальності за злочини проти людяності, а виписані в ньому склади воєнних злочинів не відповідають вимогам гуманітарного й міжнародного кримінального права. Ця ситуація призвела до того, що кілька років пов’язані з наслідками збройної агресії кримінальні провадження замість відкриття за статтями за міжнародні злочини відкривали за іншими статтями (вчинення теракту, розбій, зґвалтування…)
Чинний Кримінальний кодекс не передбачає відповідальності за злочини проти людяності, а виписані в ньому склади воєнних злочинів не відповідають вимогам гуманітарного та міжнародного кримінального права
Вирішити цю проблему покликаний розроблений правозахисниками, науковцями і народними депутатами законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» (р.н.2689), який вносить зміни до Кримінального кодексу України та надає можливість національним органам слідства і суду ефективного кримінального переслідування людей, які вчинили основні злочини за міжнародним правом.
За словами учасників дискусії, зволікання з ухваленням цього закону призводить до невідворотних наслідків. Тільки міжнародні злочини не мають терміну давності, тому правильна їх кваліфікація дає можливість притягнути відповідальних навіть десятиліття потому. Більше того, тільки засуджені за міжнародні злочини не підлягають амністії, як цього вимагає Росія в рамках Мінського процесу.
Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Богнер зазначила, що впродовж останніх років Моніторингова місія ООН постійно стежить за розвитком кримінального законодавства в Україні та надає рекомендації, як узгоджувати його з міжнародним правом. Це посилить відповідальність за злочини проти людства, воєнні злочини, злочини на основі агресії і сексуальне насильство. – ООН в Україні зареєструвала тисячі таких злочинів за останні 6 років. Здебільшого жертви та їхні родини чекають на правосуддя. Злочинці досі не покарані, – наголосила Матільда Богнер.
Кримінальний кодекс потребує змін
Один із авторів законопроєкту, юрист-міжнародник, Постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич зазначив:
– Ми написали законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України з метою належної криміналізації міжнародних злочинів кілька років тому. Тепер текст законопроєкту максимально змінено, щоб його можна було ефективно застосувати. Для Криму це важливо, бо там системно, по суті, без зупинок, починаючи з лютого 2014 року, відбуваються воєнні злочини і злочини проти людяності: переслідування кримських татар, переселення громадян Російської Федерації на тимчасово окуповану територію, злочини проти українців у Криму, катування, викрадення людей. Правоохоронні органи і суди України нарешті отримають правильний інструментарій, заснований на найкращих міжнародних стандартах, для переслідування осіб, які вчинили військові злочини і злочини проти людяності в Криму.
– В Україні створена інфраструктура для розслідування порушень міжнародного гуманітарного права, однак бракує досконалого законодавства, – додав заступник Генпрокурора Гюндуз Мамедов.
Він нагадав, що в Генпрокуратурі створено Департамент нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Такі ж підрозділи створені в прокуратурах Донецької і Луганської областей. Планується сформувати такі підрозділи в СБУ, Національній поліції та Державному бюро розслідувань.
Як зазначив пан Мамедов, розслідування міжнародних злочинів російсько-української війни було хаотичним і безсистемним. Проблему особливо посилює відсутність у Кримінальному кодексі підстав для кримінальної відповідальності та недостатня деталізація воєнних злочинів.
– Тепер, коли така вертикаль із департаментами збудована, постає питання законодавчих змін для їхньої повноцінної роботи. На шостому році агресії Російської Федерації Кримінальний кодекс України не передбачає відповідальності за злочини проти людяності. У нас є можливість переслідувати людей, які вчинили воєнні злочини, лише за статтею 438 КК («порушення законів та звичаїв війни»). Однак винним у вчиненні більшості воєнних злочинів вдається уникати відповідальності через відсутність складу відповідного злочину у Кримінальному кодексі, – зазначив Гюндуз Мамедов.
Він повідомив, що за цією статтею правоохоронці зареєстрували 138 кримінальних проваджень. 9 вже скеровано до суду і лише по одній справі є вирок суду.
Заступник Генпрокурора наголосив на тому, що стратегічне завдання і обов’язок держави – забезпечити невідворотність покарання за міжнародні злочини як в Україні, так і в міжнародних інстанціях.
Стратегічне завдання і обов’язок держави – забезпечити невідворотність покарання за міжнародні злочини як в Україні, так і в міжнародних інстанціях
Під час круглого столу відбулася презентація основних положень законопроєкту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права № 2689.
Нині десятки тисяч людей, які стали жертвами російської збройної агресії, чекають на ухвалення закону № 2689. Саме за цим законом Україна має судити представників незаконних збройних формувань, які утримують і катують людей у підвалах на тимчасово окупованих територіях.
