Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
Для всіх, хто цікавиться новинками озброєння та військової техніки іноземного виробництва, АрміяInform подає огляд найважливіших новин у галузі. Читайте також про великий індійський контракт на купівлю вертольотів, нові польоти французького nEUROn та інше.
Азербайджан купує італійські навчально-бойові літаки М-346
Міністерство оборони Азербайджану підписало попередню угоду на придбання італійських навчально-бойових літаків Leonardo M-346 Master. Про терміни підписання контракту поки нічого не повідомляють.
Угода передбачає придбання 15 літаків М-346, за іншими джерелами — десяти літаків з опціоном на 15. У 2017-му компанія Leonardo проводила демонстрацію третього прототипу М-346 в Азербайджані, літак оглянув міністр оборони.
Усього Leonardo дотепер поставила 72 серійні літаки М-346 (22 для ВПС Італії, 12 — Сінгапуру, 30 — Ізраїлю і вісім для Польщі) й має контракти на поставку ще восьми літаків для Польщі.
Довжина M-346 — 11,5 м, розмах крил 9,7 м. Маса порожнього літака — 4,6 т, максимальна злітна маса 9,5 т. Машина здатна розвивати швидкість до 1060 км/год і підніматися на висоту до 13,7 км. Екіпаж — два пілоти.
Замовлення В’єтнаму: російський фрегат та український двигун
Військово-морські сили В’єтнаму сповнені бажання придбати третю пару легких фрегатів «Гепард-3.9» (проєкт 11661Е) — на цей раз оснащених надзвуковими ракетами «Калібр». Ці кораблі обійдуться Ханою орієнтовно у $800 млн доларів. Але…
Угода відбудеться лише, якщо політичне керівництво В’єтнаму зможе умовити українську владу дозволити постачання до РФ газотурбінних двигунів, виробництво яких там досі не вдалося налагодити. Постачання цих двигунів миколаївського підприємства «Зоря-Машпроєкт» до Росії офіційно заблоковано. Замінити українські двигуни на іноземні теж не вдалося. Російське НВО «Сатурн» уже кілька років веде дослідно-конструкторські роботи зі створення морських газотурбінних двигунів, але вони все ще перебувають на етапі випробувань. Такий стан справ веде до зриву цього контракту.
До складу ВМС В’єтнаму вже увійшли чотири фрегати цього проєкту — два у 2011-му і ще два у 2018 році. Останні два «Гепарди» обійшлися Ханою загалом майже у $700 млн. Але третя пара таких кораблів коштуватиме як мінімум на $100 млн дорожче, зокрема і через встановлення на них ракетних комплексів «Калібр-НКЕ».
Не виключено, що Ханой спробує використати ситуацію, щоб отримати від «Рособоронекспорту» пристойну знижку. Адже ця країна купує легкі фрегати не тільки в Росії, а й у Нідерландів.
«Літальне крило» nEUROn знову в небі
Французько-німецький проєкт винищувача майбутнього може отримати стелс-бомбардувальник. 23 лютого пресслужба міноборони Франції оголосила про випробування безпілотника nEUROn з винищувачами Rafale та літаком системи попередження й управління AWACS на авіабазі Істр-ле-Тюбе. Безпілотник nEUROn піднявся у небо з п’ятьма винищувачами Rafale та літаком AWACS й виконав кілька «оперативних завдань». У міноборони Франції вказують, що отримані дані дають змогу ефективніше використовувати nEUROn у проєкті Future Combat Air System (FCAS).
Програма nEUROn є частиною проєкту безпілотного бойового літального апарата (UCAV) компанії Dassault Aviation. Над створенням безпілотника також працюють шведська Saab, італійська Alenia Aermacchi, грецька EAB, швейцарська RUAG, французька Thales й іспанська EADS-CASA. Безпілотник збудовано за схемою «літальне крило» — у нього відсутні хвостова частина та фюзеляж.
У створенні nEUROn використовували стелс-технології, які роблять його малопомітним для сучасних радіолокаційних систем. Максимальна швидкість БПЛА становить 920 км/год, а корисне навантаження — 500 кг, що дає можливість переносити у внутрішньому відсіку авіабомби. Робота над nEUROn почалася у 2007 році, а в грудні 2012-го безпілотний бомбардувальник здійснив свій перший політ.
Індія уклала контракт на закупівлю американських вертольотів МН-60R та AH-64E (I)
Нью-Делі та Вашингтон уклали контракт закупівлі американського озброєння на суму понад $3 млрд, зокрема, постачання для авіації ВМС Індії 24 американських корабельних багатоцільових вертольотів Sikorsky МН-60R Sea Hawk і шести бойових вертольотів Boeing AH-64E (I) Apache Guardian для індійської армійської авіації.
Угода у формі обміну листами Letters of Offer and Acceptance (LOA) на поставку вертольотів МН-60R укладена за американською програмою міжурядових військових продажів Foreign Military Sales (FMS) і згідно з індійськими джерелами коштує $2,6 млрд. Угода на поставку шести вертольотів AH-64E (I) оцінюється за різними індійськими джерелами від $880 до $930 млн і укладена за складною «змішаною» схемою, що повторює угоду 2015 року про закупівлю перших 22 вертольотів AH-64E (I) для ВПС Індії. Самі вертольоти купує міноборони Індії безпосередньо у корпорації Boeing за «прямими комерційними продажами» (Direct Commercial Sales), а озброєння, обладнання, запчастини, майно й приладдя до них — в американського уряду за угодами по лінії FMS.
Перші шість вертольотів MH-60R мають поставити індійській стороні вже на початку 2021 року, а решту 18 – упродовж 2022-2023 років. Усі шість вертольотів AH-64E (I) передадуть у 2023-му.
Закупівля 24 корабельних багатоцільових вертольотів МН-60R Sea Hawk — один з найтриваліших проєктів індійсько-американського військово-технічного співробітництва. Тендер на новий корабельний багатоцільовий вертоліт для заміни використовуваних індійським флотом протичовнових вертольотів Westland Sea King Mk 42 тривав аж з 2006 року.
У поставку ввійдуть і 1000 радіогідроакустичних буїв AN/SSQ-36/53/62, 30 протичовнових торпед Mk 54 калібру 324 мм, десять керованих ракет AGM-114 і 38 керованих ракет Advanced Precision Kill Weapons System (APKWS).
Щодо вертольотів Boeing AH-64E (I) Apache Guardian, то у вересні 2015 року міноборони Індії підписало з урядом США та корпорацією Boeing пакет контрактів загальною вартістю $3 млрд на закупівлю 22 бойових вертольотів AH -64E (I) і 15 транспортних вертольотів CH-47F (I) Chinook. Опціони до контрактів включали ще 11 вертольотів AH-64E (I) і сім CH-47F (I) для ВПС. Постачання AH-64E (I) розпочато торік і до кінця січня 2020 року Індія вже отримала 17 вертольотів із 22 замовлених.
У поставку ввійдуть також 14 турбовальних двигунів General Electric T700-GE-701D, чотири РЛС AN/APG-78 Longbow, 14 інерціально-супутникових навігаційних систем, сім комплектів системи виявлення цілей і цілевказівки MTADS-PNVS, 180 керованих ракет AGM-114L- 3 Longbow Hellfire і 90 ракет АGM-114R-3 Hellfire II, а також 200 ракет FIM-92H Stinger Block I у варіанті «повітря-повітря».
У США на воду спустили нове швидке судно USNS Newport
На верфі американської компанії Austal спущено на воду 12-те експедиційне швидке судно (EPF) ВМФ, майбутній USNS Newport (EPF 12). Це універсальні транспортні судна, які використовують для швидкісного транспортування військ, військової техніки та обладнання. Судна підтримують різні місії, зокрема операції з надзвичайних ситуацій за кордоном, гуманітарної допомоги і допомоги у разі стихійних лих, підтримки сил спецоперацій, співробітництва в галузі безпеки на театрі військових дій та нові концепції спільного морського базування.
EPF — алюмінієвий катамаран з подвійним корпусом, здатний перевозити майже 550 тонн вантажу на 1200 морських миль з середньою швидкістю 35 вузлів (65 км/год). Кожне судно має льотну палубу для підтримки операцій удень і вночі та спеціальну вантажну рампу. Austal USA також почала будівництво наступного USNS Apalachicola (EPF 13) й укладає контракт на ще один USNS Cody (EPF 14).
Перший комплект С-350 поставлений армії Росії
Міноборони РФ повідомило про прийняття до складу Повітряно-космічних сил зенітної ракетної системи С-350 «Витязь». Комплекс доставлено до навчального центру ЗРВ Військової академії повітряно-космічної оборони у Ленінградській області для навчання бойових розрахунків на перспективну техніку.
Керівництво центру вивчило матеріальну частину та провело навчання з виявлення й знешкодження умовного противника. Бойовий розрахунок ЗРС С-350 демонстрував навички, вразивши електронними пусками ракет умовного противника, виконавши марш у новий позиційний район.
Раніше в ході прийому С-350 на полігоні в Астраханській області розрахунки навчального центру зенітних ракетних військ ПКС відпрацювали завдання за призначенням, включаючи виявлення та умовне знищення реальних повітряних цілей, роль яких виконували винищувачі МіГ-29СМТ. Крім цього, фахівці ЗРВ провели початкові стрільби комплексу.
Церемонія передачі техніки міноборони РФ відбулась 22 грудня 2019 року на полігоні «Капустін Яр» в Астраханській області.
Довідка:
ЗРС С-350 «Витязь» — мобільна, багатоканальна зенітна ракетна система середньої дальності, розроблена Концерном «Алмаз-Антей» для зенітних ракетних військ ПКС. Система призначена для захисту найважливіших державних, адміністративних, промислових, військових об’єктів та угруповань військ від ударів сучасних і перспективних засобів повітряного нападу противника.
Система здатна виконувати бойові завдання за призначенням як самостійно, так і в складі угруповань військ ППО-ПРО, оснащених системами С-300, С-400, С-500 й іншими сучасними та перспективними ЗРС.
До складу ЗРС С-350 (50Р6А), що використовує зенітні ракети серії 9М96, входять 12-контейнерні самохідні пускові установки 50П6А, багатофункціональна РЛС 50Н6А, пункт бойового управління 50К6А та багатофункціональна РЛС виявлення 92Н6 (використовують і в ЗРС С-400).
США втричі скоротили кількість запланованих до передачі Афганістану вертольотів UH-60A
За повідомленням американської газети Military Times, Пентагон вирішив утричі скоротити кількість переданих ВПС Афганістану багатоцільових вертольотів Sikorsky UH-60A + Black Hawk – із запланованих 159 одиниць до всього 53 машин.
Інформація про це є у направленому в Конгрес США міноборони торік у грудні звіті Enhancing Security and Stability of Afghanistan («Підвищення безпеки і стабільності в Афганістані»). У звіті не наведено причин цього рішення. Неофіційно американські коментатори припускають: причинами є труднощі для ВПС Афганістану в експлуатації такої кількості американських вертольотів без серйозного збільшення чисельності американських фахівців, на що США не хочуть іти.
Згідно з тим же документом, планують скоротити кількість запланованих до передачі ВПС Афганістану легких розвідувально-ударних літаків Cessna AC-208 Combat Caravan (Eliminator) з 32 до 10 літаків. Літаки цього типу оснащені керованими ракетами Hellfire і APKWS, а також за допомогою лазерних цілевказівок МХ-15 забезпечують застосування зброї з лазерною системою наведення літальними апаратами інших типів.
Водночас у звіті повідомлено про плани постачання армії Афганістану американських військово-транспортних вертольотів Boeing СН-47 Chinook (згідно з неофіційними повідомленнями ЗМІ, ймовірно це будуть 10–15 вертольотів CH-47D, що передають як військову допомогу).
За даними звіту міноборони США, на грудень 2019-го ВВС Афганістану мали 206 літаків і вертольотів (163 здатних до польотів) — зокрема 25 легких штурмовиків A-29 Super Tucano, 10 літаків АС-2018, 45 уже поставлених вертольотів UH-60 +, 49 легких вертольотів MD 530F і 45 вертольотів Мі-17 (справних 23). Ще 30 вертольотів Мі-17, згідно з іншими американськими джерелами, перебували у складі авіакрила спеціальних операцій (Special Mission Wing) збройних сил Афганістану.
У Білорусі розробили гранатометні квадрокоптери
Білоруське ВАТ «Конструкторське бюро Дисплей» показало прототипи ударних БПЛА «Квадро-1400» й «Баражуюча труба» з поліпшеними, у порівнянні з попередніми моделями, тактико-технічними характеристиками. Ці зразки успішно пройшли апробацію на полігонах збройних сил Білорусі в рамках підготовки операторів ударних безпілотних авіаційних комплексів.
На опублікованому відео показані польоти великого квадрокоптера з встановленими гранатометами РПГ-26 «Аглень», виконання стрільб і враження наземної цілі, а також квадрокоптера з одним гранатометом.
«Квадро-1400» оснащений двома РПГ-26, здатний виконувати як бойові, так і розвідувальні завдання. Кожна з реактивних гранат РПГ-26 здатна пробивати 40-сантиметрову броню, метр залізобетону або півтора метра цегляної кладки. Злітна маса дрона – 45 кг, він може перебувати в повітрі до 25 хвилин і пролітати до 5 км зі швидкістю 40 км/год.
Бойовий безпілотник «Баражуюча труба» вирізняється невеликими розмірами й озброєний одним гранатометом РПГ-26. Його злітна маса не перевищує 10 кг. Безпілотник може перебувати в повітрі до 25 хв і розвивати швидкість до 45 км/год. Дальність польоту квадрокоптера — 2 км.
Обидва БПЛА здатні передавати відеодані протягом усієї дистанції польоту й можуть опціонально бути оснащеними тепловізором чи спрямованою антеною.
