У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Про це йшлося під час лекцій, які прочитали курсантам Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка представники новоствореного Центру оборонних закупівель Міністерства оборони України.
– 19 квітня 2020 року нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» вводиться в дію, – зазначила начальник Центру оборонних закупівель Тетяна Коба. – Отож, розберемося, які кардинальні зміни чекають на процедури закупівлі? І передусім, що вони означають для замовників?
Отже, новий закон вводить поняття: «аномальна низька ціна» (коли вартість лота учасника на 30% і більше менша від інших). У цьому випадку система вирізнятиме цей показник та блокуватиме участь такої компанії у торгах. Раніше свідоме пониження вартості було поширеним зловживанням для досягнення приватних цілей або ж блокування тендерів.
Водночас передбачаються й абсолютно несподівані можливості.
– Чи можна послугу надавати безкоштовно? – поставила питання до аудиторії Тетяна Коба. – Так, можна! У випадку, якщо йдеться про іміджевий державний контракт. Підприємство, яке виконує його, отримує певні переваги в наступних взаєминах із замовником.
Новинкою стало введення також нової категорії оцінки товару як «вартість життєвого циклу». Якщо раніше основним критерієм відбору була ціна за одиницю продукції, то відтепер під час торгів враховуватимуть умови її експлуатації, обслуговування тощо. Отже, критерій «вартість життєвого циклу» значно адекватніший викликам сучасного ринку.
Нова редакція Закону регламентує проведення закупівель через «Прозорро – маркет». З використанням електронних каталогів, які теж вводять у правове поле. Цей інструмент значно спрощує роботу замовнику, бо не потребуватиме організації навіть спрощеної закупівлі.
Тендерні комітети визнані експертами у більшості випадків неефективними (їхні члени виконували обов’язки на громадських засадах, у додатковий час, без належної мотивації). Натомість нова редакція Закону вводить інститут уповноважених осіб (єдина обов’язкова умова для їхнього призначення – вища освіта), послуги яких відтепер оплачуватимуть. Тендерні ж комітети призначатимуть лише для здійснення великих закупівель.
Закон чітко регламентує низку процедур, що регулюють відносини «замовник – учасник». Зокрема організатор торгів відтепер не зможе відхилити підприємство без чіткого на те обґрунтування (раніше тут були чималі зловживання). Окрім цього, учасник торгів отримує право на виправлення помилок у поданій на конкурс документації впродовж 24 години з часу одержання зауважень від замовника. Законодавчі зміни передбачають і зменшення строку розгляду скарг, повернення плати за подання скарги в разі її задоволення, неможливість відкликати скаргу тощо.
З іншого боку, стаття 16 Закону додає повноважень замовнику, знову повертаючи у дію такий кваліфікаційний критерій, як «наявність фінансової спроможності» компанії – учасника тендеру, що має підтверджуватися відповідною фінансовою звітністю. А в статтю 17 до переліку підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі додано низку пунктів. Зокрема йдеться про наявність у компанії санкцій через участь у публічних закупівлях або заборгованості зі сплати податків.
Безпосередню відповідальність за організацію торгів несуть «уповноважені особи» і командир частини. Нова редакція передбачає широке різноманіття штрафів, які накладають на керівника через допущення порушень та зловживань у зазначеній сфері. Згідно з нововведеннями, фінансові санкції відтепер накладатимуть Державна аудиторська служба, Антимонопольний комітет та суд. Їхні розміри, залежно від конкретних випадків, становитимуть від 5 тис. до 170 тис. гривень.
