Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Учора, 22 лютого, у селі Вирішальному Лохвицького району Полтавщини сотні місцевих жителів прийшли до будинку, де виріс Максим Хітайлов, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади Імені Чорних Запорожців.
Максим Хітайлов служив із 2019 року в мотопіхотному батальйоні 72-ї ОМБр. Він загинув 18 лютого в запеклому бою поблизу Золотого на Луганщині. Народився військовий на Запоріжжі, але виріс у Вирішальному на Полтавщині.
Під час обстрілу, який передував наступу противника, троє побратимів Максима зазнали поранень, двоє – тяжкої контузії. Завдяки тому, що полеглий герой першим помітив рух ворога до «опорника» і повідомив про це, а потім ще й стримав наступ кулеметним вогнем, військових встигли евакуювати. На жаль, тіло Максима зосталось на полі бою, його передали рідним лише 20 лютого.
21 лютого увечері загиблого привезли в Полтаву, де відбулося прощання на центральній площі міста. Близько другої години ночі Максим нарешті повернувся додому – у Вирішальне.
«Він урятував життя побратимів ціною свого», – говорить Роман Усенов, заступник командира мотопіхотного батальйону 72-ї ОМБр.
У підрозділі Максим Хітайлов через своє прізвище отримав позивний «Хітман», а вдома його називали Світлячком, бо був для рідних світлою, доброю й люблячою дитиною.
«Ми з ним постійно ходили на позиції. Служили в одному взводі. Коли мінялися на посту, щоб трохи відпочити, то я був на сто відсотків упевнений у Максимі, що він прикриє», – розповідає Віталій, колишній військовослужбовець 72-ї бригади.
22-річного воїна проводжали в останню путь з подвір’я батьківської хати його рідні, побратими, друзі й односельці. Труну несли на руках через усе село – від будинку, де жив, повз школу, де навчався, до цвинтаря.
«Завжди пам’ятатиму його очі. Такі великі, сіро-блакитні, чисті, в яких ніколи не було ненависті та зла. Дуже любив спорт, особливо футбол, як і всі хлопчаки. Добре навчався. Якби він пішов у 10-11 класи, міг би закінчити школу, якщо не із «золотою», то зі «срібною» медаллю точно. Був дуже активним у самодіяльності. Треба співати – співав, потрібно було серйозний захід підготувати – він і там. Взагалі цей клас був дуже творчим», – розповідає Тетяна Козачок, заступниця директора школи з виховної роботи.
Біля школи його зустріли вчителі й школярі. На хвилину зупинившись, для Максима пролунав шкільний дзвоник, востаннє…
Після закінчення контракту Максим планував продовжити службу, навчатися і стати офіцером. Максим Хітайлов – третій загиблий військовослужбовець із Вирішального.
Анна Чапала, спеціально для АрміяInform
