Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Цього дня 6 років тому мирний протест на Майдані перейшов у гарячу стадію. Запланований мітинг під Верховною Радою перетворився на криваву бійню і вже через 3 дні українці прокинулися в іншій країні. Тодішній режим був повалений ціною понад сотень життів протестувальників, яких згодом назвали Небесною Сотнею.
18 лютого 2014 року
На віче на Майдані Незалежності в неділю, 16 лютого, керівництво Штабу національного спротиву зі сцени погодило з учасниками протесту проведення «мирного наступу активістів Майдану задля виконання вимог».
Акцію запланували на ранок 18 лютого. Вона включала ходу від Майдану до будівлі Верховної Ради. Учасники Віче схвально сприйняли необхідність проведення акції. Насамперед йшлося про підтримку голосування у Верховній Раді за повернення до Конституції 2004-го, яка б збалансувала парламентські й президентські повноваження. Захід широко анонсувався.
Наступного дня, 17 лютого, «Правий сектор» повідомив, що наказав усім своїм загонам у Києві та регіонах перейти до стану повної готовності через оголошений на вівторок «Мирний наступ». Всеукраїнське об’єднання «Майдан» анонсувало подію як «мирний наступ» на депутатів з вимогою негайно ухвалити всі необхідні рішення для виходу з кризи і врегулювання ситуації.
18 лютого євромайданівці рушили до Верховної Ради. Мирним протестом вони вимагали від депутатів повернути Конституцію редакції 2004-го і зменшити повноваження тоді ще чинного президента Віктора Януковича.
Хода швидко перетворилася на масову бійню – урядовий квартал щільно оточили до тисячі силовиків. У протестувальників летіли гумові кулі та світло-шумові гранати, а лежачих лупцювали кийками. Майданівці в будівельних касках та з дерев’яними щитами відбивалися бруківкою і петардами. Центр Києва перетворився на поле бою.
За інформацією Міністерства охорони здоров’я, під час протистояння загинуло 11 цивільних, за медичною допомогою звернулася 221 людина, 114 госпіталізували. За інформацією МВС, кількість правоохоронців, загиблих у вівторок, зросла до семи осіб. За медичною допомогою звернулися 298 співробітників силових відомств.
Загалом госпіталізували 272 правоохоронці, вогнепальних поранень зазнали 59 силовиків. Водночас медична служба Майдану повідомляє загалом про 20 загиблих і близько 500 людей з пораненнями різного ступеня тяжкості. Правоохоронці цього дня затримали щонайменше 50 протестувальників.
19 лютого 2014-го
19 лютого заголовки інформаційних сайтів замайоріли повідомленнями про десятки поранених та загиблих. У цей час начальник Штабу національного спротиву Олександр Турчинов із парламенту вирушає в Адміністрацію Президента на зустріч із Віктором Януковичем.
Вони домовляються про перемир’я, і Турчинов наказує протестувальникам відступати на Майдан, але «Беркут» не спиняється, навздогін учасникам самооборони летять гумові кулі. Протистояння тривають – силовики впритул підійшли до барикад Майдану.
Людей зі сцени закликали їхати у центр Києва. Та дістатися у серце столиці стало не так просто. Станції метро «Хрещатик», «Майдан Незалежності», «Арсенальна» та «Поштова площа» закрили на вхід і вихід. Надвечір рух метро повністю зупинили, а ДАІ обмежила в’їзд у Київ.
Влада оголосила антитерористичну операцію й почала масштабний штурм Майдану. Зі сторони Інститутської застосували водомет. З боку Європейської площі почали трощити барикаду.
Вже близько опівночі запалав Будинок профспілок. Скільки людей загинуло у тій пожежі, й досі точно невідомо.
Ці дні стали точкою неповернення. Саме вони змінили хід історії української держави.
