Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
«Ще не знаю, яку саме марку авто я купуватиму», — каже щасливий власник сертифіката на суму 400 тисяч гривень. Чоловік зізнається, що чекав на такий подарунок не один десяток років. Та й автомобіль для нього не розкіш, а необхідність, адже внаслідок підриву на міні в Афганістані зазнав складного поранення, пошкодження хребта, ніг.
На війну Олександр Поліщук потрапляв двічі. Там командував ротою, водив автомобільні колони фронтовими дорогами. І хоч пройшло вже тридцять років, чоловік і досі зі сльозами на очах пригадує загиблих побратимів і біль війни.
— Ми були солдатами, виконували обов’язок, який на нас поклала держава, — коментує Олександр Поліщук. — Приємно, що міська вдала звертає увагу на проблеми воїнів тієї війни.
