Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Посилення понад 300 кілометрів держкордону, охорона десятків важливих об’єктів, перепускний режим на блокпостах, боротьба із диверсійно-розвідувальними групами противника – великий пласт бойової роботи, що покладений на бійців окремої бригади територіальної оборони Харківського обласного військкомату.
Військовій частині лише два роки, але торік її вже визнано кращою серед п’яти бригад тероборони, що підпорядковуються оперативному командуванню «Схід».
У чому ж полягає секрет успіху цього колективу ЗСУ, кореспонденту АрміяInform розповів командир бригади підполковник Ігор Кіфоренко.
До навчань залучають ветеранів АТО/ООС та цивільних лікарів
‒ Ігоре Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, яким чином досягаєте боєготовності окремих підрозділів та частини в цілому?
‒ Під час наших суботніх занять акцент ставимо на вогневій підготовці, загальновійськовій тактиці, інженерно-саперній справі, тактичній медицині, РХБ-захисті. Досить часто до навчання хлопців та дівчат залучаємо ветеранів АТО/ООС, цивільних лікарів й інструкторів страйкбольних клубів, які чимало знають про дії у складі тактичних груп.
До речі, не обов’язково брати до рук бойові набої та їхати далеко на полігон. І в електронному тирі можна відпрацювати навчальні завдання. До того ж використання сучасних технічних засобів та нестандартних підходів до опанування військової справи тільки приваблює молодь – майбутнє нашого війська.
Із власного досвіду скажу, що тривалі перерви в заняттях із різних об’єктивних причин негативно впливають на боєготовність військового колективу та бійців. Тому не збавляємо темпів практичних заходів.
Підготовка діючих військових і резервістів торік проводилась за різними напрямками. Приміром, офіцери побували на курсах підвищення кваліфікації при трьох вишах оборонного відомства, розташованих на Львівщині, Київщині й Харківщині.
Проте основу бригади становлять резервісти та військовозобов’язані, приписані до управління частини. Відшліфовуємо їхні навички здебільшого в формі «Єдиного стрілецького дня» на полігонах Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «ХПІ» та Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Та найчастіше використовуємо базу загальновійськового полігона 92-ї окремої механізованої бригади, де можна відпрацювати широкий спектр спеціальних та бойових завдань.
«За бойовим духом не поступаємося елітним військам»
‒ Розкажіть про підлеглих, із якими виконуєте завдання на Харківщині?
‒ Під прапором військової частини зібралося кілька тисяч справжніх патріотів, і в кожному з них я впевнений, як кажуть, на всі сто. Вони захищають Україну в шести батальйонах, розташованих у різних куточках регіону. Так, ми не спецпризначенці, не стрибаємо із парашутом і не ходимо в далекі морські походи. Проте за бойовим духом не поступаємося представникам елітних військ.
У бригаді служать лише близько 30 діючих військовослужбовців, інші – резервісти й військовозобов’язані. Останні здебільшого – успішні бізнесмени, волонтери, ветерани АТО/ООС, учителі…
Знаєте, за короткий час нам вдалося згуртувати чимало патріотів навколо ідеї тероборони. Саме в цьому, вважаю, і полягає головна заслуга командирів наших підрозділів.
Щодо конкретних людей, якими пишаємося, то буквально кілька місяців тому до нас на посаду медика прийшла резервіст Аніта Луіс. Практичну складову тактичної медицини дівчина опанувала під ворожими обстрілами на Донбасі ще у 2014‒2015 роках. Окрім занять з нашими хлопцями, вона займається з вихованцями військово-патріотичних клубів і школярами. Таким чином Аніта збільшує коло справжніх патріотів.
А в іншому підрозділі надавати домедичну допомогу, зупиняти кровотечі, правильно оглядати пораненого й пересуватися із ним так званою «червоною зоною» вчить військовий капелан бригади отець Сергій. Він – дипломований парамедик і охоче ділиться досвідом. І під час практичних занять встигає зробити дві справи: вчить рятувати життя в екстремальних умовах і задовольняє духовні потреби наших воїнів.
І таких людей у нас чимало…
За принципом: «завжди напоготові!»
‒ Чи є якісь особливості в підготовці бійців територіальної оборони?
‒ Насамперед виховуємо командний дух. Не важливо, це офіцер чи рядовий. Для того, щоб хлопці й дівчата постійно прагнули бути першими, наприкінці року визначаємо кращий батальйон бригади.
Приміром, наприкінці 2019-го підрахували всі показники з бойової підготовки, рівень професіоналізму й узяли до уваги, так би мовити, військово-патріотичну роботу. У підсумку кращим батальйоном став підрозділ, розташований в Куп’янську. Заохотили і представників місцевих органів влади і громадських активістів за надання допомоги війську.
Практичні заняття організовуємо відповідно до Тимчасової програми індивідуальної підготовки резервістів та військовозобов’язаних військових частин (підрозділів) територіальної оборони. Проте також активно вивчаємо й закордонний досвід, напрацювання інших бригад ТрО. Тож до практичних заходів командири всіх рівнів підходять виважено та продумано.
Частково погоджуюся з тим, що бійців тероборони називають «солдатами вихідного дня». Адже основні практичні заняття проводять саме в неробочі дні. Проте через бойові дії в сусідніх із Харківщиною областях – Донецькій та Луганській – нам у будь-який час можуть віддати наказ в інтересах захисту Українського народу. Тому діємо за принципом: «завжди напоготові!»
У 2020-му командування бригади запланувало десятки різних навчань, польових виходів та інших практичних заходів, що дозволить підвищити бойові можливості її підрозділів. Якість виконання завдань напряму залежить від рівня матеріально-технічної бази. Так, недавно отримали сучасний електронний тир і одразу рівень індивідуальної підготовки поліпшився.
І те, що ми посіли перше місце в оперативному командуванні «Схід», говорить про правильний напрямок нашого розвитку. Скільки спілкуюся з резервістами бригади, стільки вражає міцність їхнього духу. Ця потужна патріотична енергія передається новобранцям. Поступово нас стає все більше, а територіальна оборона – міцнішає.
– Дякую за розмову.
