На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
У середмісті столиці в приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» 17 січня відбулося відкриття фотовиставки «Яворівський фотоархів УПА».
В експозиції — світлини з фотоархіву Української Повстанської Армії, знайденого в червні 1999-го в селі Яворів Івано-Франківської області.
На знімках навічно закарбувались обличчя вояків УПА та їхніх земляків, що, ризикуючи власними життями, всіляко допомагали бійцям боротися за Українську державу. Також на світлинах можна побачити партизанський побут і бойові будні повстанців. Загалом фотоархів включає 216 чорно-білих негативів, на яких зображено понад 300 упівців.
Фотографувати в підрозділах УПА суворо забороняли. Це було пов’язано з тим, що повстанські фото, випадково потрапивши до ворожих рук, могли спричинити викриття вояків та стати причиною репресій проти їхніх родин.
До світлин додано докладні описи, в яких указані імена вояків, місця та час знімків. За декілька десятиріч кропіткої праці дослідника Яворівського фотоархіву Василя Гуменюка та його однодумців удалось ідентифікувати понад 100 бійців та їхні біографії.
Як зазначив під час відкриття фотовиставки один з дослідників архіву Андрій Мацьків, ідентифікації зображених на знімках значно сприяло не тільки розсекречення архівів МДБ, а й праці краєзнавців і пошук родин полеглих повстанців. Наприклад, із сюжету святкування упівцями Великодня 1950-го вдалося знайти, завдяки родинам полеглих тоді повстанців, сім доти неідентифікованих бійців.
Зокрема в експозиції є світлини, зроблені під час рейду на терени Румунії навесні 1949 року. Після повоєнного розподілу ця країна перейшла під вплив СРСР, там розпочались антикомуністичні заворушення. Метою рейду відділу УПА на чолі з сотником Петром Мельником «Хмара» до сусідньої держави стало налагодження співпраці та допомога румунським повстанцям.
Фотовиставка працюватиме у приміщені Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» з 17 до 29 січня. Адреса: місто Київ, вулиця Госпітальна, 24а.
