Вісім таких спільнот адміністрував мешканець Черкас, якого суд визнав винуватим у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та призначив п’ять…
Під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому була розглянута Стратегія національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни». Про це повідомляє офіційний сайт глави держави.
Глава держави зазначив, що сьогоднішнє засідання має консультативно-дорадчий характер, щоб усі члени РНБО могли висловити свої думки, зауваження та пропозиції щодо майбутнього документа.
«Чув, що є багато різних зауважень. Ми зараз зустрілися, ми можемо обговорити цю Стратегію після того, як секретар РНБО її представить», – сказав Володимир Зеленський на початку зустрічі.
Президент запропонував усім учасникам засідання впродовж тижня детально опрацювати проект Стратегії та подати свої пропозиції.
«І після цього ми зустрінемось і затвердимо документ», – додав він.
Секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що проект Стратегії національної безпеки України розроблено відповідно до статті 26 Закону «Про національну безпеку України». В основу документа було покладено виборчу програму Президента, яку підтримала переважна більшість населення країни. До підготовки проекту залучалися Національний інститут стратегічних досліджень, державні органи, інституції громадянського суспільства, а також іноземні експерти.
Олексій Данілов підкреслив, що ключовими аспектами Стратегії є людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність та безпека. Кінцева мета її реалізації – утвердження вільної, заможної, безпечної країни, в якій панує право, де кожен може реалізувати свої таланти та здібності.
«Стратегія стане основою для розробки інших документів стратегічного планування у сферах національної безпеки та оборони, які визначатимуть шляхи та інструменти їхнього забезпечення», – сказав секретар РНБО.
За словами Олексія Данілова, зокрема, йдеться про стратегію людського розвитку, стратегію воєнної безпеки, стратегію громадської безпеки та цивільного захисту, стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу, стратегії економічної, екологічної, інформаційної безпеки, стратегію кібербезпеки, національної розвідувальної програми, стратегію з питань зовнішньополітичної безпеки, стратегію з питань державної безпеки, контррозвідки і боротьби з тероризмом тощо.
Директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко повідомив, що проект Стратегії був опрацьований відповідною робочою групою та презентований, зокрема, у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у грудні минулого року, де отримав схвальну оцінку.
В основу діяльності пропонується покласти три основні засади: розвиток оборонних і безпекових спроможностей, які унеможливили б збройну агресію проти України шляхом збільшення ціни цієї агресії; здатність суспільства та держави швидко й адекватно реагувати на зміну безпекового середовища й підтримувати стале функціонування своїх основних механізмів; розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і державами – членами НАТО, прагматична співпраця з іншими країнами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.
Пріоритетними напрямами політики національної безпеки у проекті Стратегії визначається забезпечення незалежності й державного суверенітету, суспільний розвиток, насамперед – розвиток людського капіталу, захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, європейська і євроатлантична інтеграція (створення необхідних умов для набуття повноправного членства у ЄС і НАТО), відновлення територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів України.
Реалізація цих пріоритетів забезпечуватиметься шляхом відновлення миру та державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, здійснення комплексу міжнародно-правових, політико-дипломатичних, безпекових, гуманітарних та економічних заходів «Крим – це Україна». Також пропонується вжити заходів для зменшення ймовірності ескалації конфлікту з РФ та напруги у двосторонніх відносинах.
