Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
З серпня 2014 року через російську агресію в Україні згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» було встановлено військовий збір. Згідно з Податковим кодексом України «об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами». Ставка збору становить 1,5 відсотка.
Спочатку цей податок мали б сплачувати до 1 січня 2015-го, проте Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року сплату військового збору продовжив «до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України». Проте, попри таке формулювання, помилково було б вважати, що військовий збір йде лише на потреби українського війська.
Куди йде військовий збір?
Так, відповідно до пункту 12 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, військовий збір зараховується до загального фонду держбюджету. А бюджетне законодавство не передбачає закріплення видів надходжень загального фонду державного бюджету за конкретними видами видатків, що фінансуються із загального фонду держбюджету.
Статтею 87 того ж Бюджетного кодексу України визначено перелік видатків, що здійснюються з держбюджету, одним із видів яких (поміж переліку з 21 пункту) є національна оборона.
Тож, скільки коштів перерахували українці до Держбюджету в межах військового збору?
Відповідно до звітних даних Державної казначейської служби України, надходження військового збору до загального фонду держбюджету становлять:
Загалом за 5 років та 5 місяців держбюджет нашої країни поповнився військовим збором на 79 млрд 361 млн 860 тис. 800 гривень.
А може скасувати?
Слід додати, що військовий збір в Україні можуть скасувати. Так, торік 10 жовтня в парламенті зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору, ініціатором якого виступив депутат від «Слуги народу» Олександр Дубінський. Мета цього законопроєкту, як зазначено у пояснювальній записці, «є скасування з 1 січня 2020 року військового збору для зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці платників збору». Проте, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, розглянувши законопроєкт, ухвалив рішення, що «законопроєкт матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів держбюджету від військового збору). У разі ухвалення відповідного закону до 15 липня 2020 року, його мають вводити в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020-го – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року, залежно від часу ухвалення закону)».
Офіс Генерального прокурора опублікував фото з місця удару російського дрона по території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.
Президент України Володимир Зеленський у неділю прибув з офіційним візитом до Великої Британії.
Пілоти Департаменту активних дій ГУР МОУ показали, як нищать особовий склад ворога та спопеляють ворожі військові цілі на Запорізькому напрямку.
Слідчі СБУ вважають воєнним злочином російський удар по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, який знаходиться біля ЧАЕС.
Найбільше ворог атакував на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 20 боїв.
Оператори 3-го батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» зробили успішну засідку.
Вся Україна
Структура цифрової трансформації Сил Оборони
Оператор відділу розвідки та корегування БпАК
від 50000 до 120000 грн
Тисмениця
Івано-Франківський РТЦК та СП
Оператор безпілотних авіаційних комплексів (БПЛА)
від 50000 до 120000 грн
Ужгород, Закарпатська область
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…