У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
День українського політв’язня, який відзначається 12 січня, має новий контекст в сучасній історії країни.
Про це написала Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова у фейсбуці, назвавши пріоритетним для себе питання звільнення «в’язнів Кремля».
«У сучасній історії України 12 січня має новий контекст, адже російська влада продовжує ув’язнювати українців і кримських татар, які виступають проти окупаційної влади та агресії Кремля. Завдяки спільним зусиллям за останні пів року на Батьківщину повернулися десятки українських політв’язнів та військовополонених. Проте досі у російських в’язницях та на тимчасово окупованих територіях утримуються сотні українських громадян. Питання звільнення кожного з них для мене – пріоритетне. Зроблю все можливе для повернення всіх громадян України додому», – зазначила Денісова.
Довідково: День українського політв’язня відзначають з 1975 року за ініціативою В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Дату обрали невипадково. Адже трьома роками раніше, 12-14 січня 1972-го року, радянська влада провела так званий «генеральний погром». Це були масові затримання та арешти українських дисидентів, які боролись за незалежність України, а своєю творчістю та діяльністю доводили, що ідеологія радянської людини – це міф. Тоді були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець. Усі вони отримали 7 років ув’язнення та 5 років заслання за «антирадянську агітацію і пропаганду».
