На папері ця армія виглядала значно сильнішою за українську. Але війна швидко показала: сама кількість ще не гарантує переваги. Бо сучасна війна — це не лише ресурс. Це швидкість рішень,…
17 грудня 2019 року в Львові відбудеться показ повнометражного документального фільму режисера Сергія Волкова «Вдивляючись у темряву».
Стрічка створена з використанням технології аудіодескрипції (тифлокоментування) і повністю адаптована для незрячих. На показ запрошені люди з порушеннями зору, які зможуть переглянути цей фільм.
Фільм «Вдивляючись у темряву» – це українсько-шведський проєкт, знятий за підтримки Держкіно України і шведської компанії Grumant Productions HB. Режисер та автор сценарію стрічки – Сергій Волков. Головний герой фільму – Віталій Галіцин – полковник запасу Збройних Сил України, інструктор, сапер, який служив у районі АТО. Виконуючи бойове завдання під Новоазовськом, він підірвався у замінованому автомобілі. Зазнав контузії й численних поранень, втратив зір.
Зі слів режисера фільму, ця стрічка – притча про Україну та її минуле, про сьогодення та майбутнє. «Темрява» у фільмі одночасно реальна і метафорична. За сюжетом незрячий, що випадково осліп у дитинстві, допомагає адаптуватися у житті наосліп іншій людині – ветерану, який втратив у районі АТО зір, але не сенс життя. Це розповідь від імені людей з інвалідністю: погляд незрячих на «здоров’я» нашої держави і суспільства, історія про те, що ніколи не можна втрачати віри та надії. Водночас фільм «Вдивляючись у темряву» є твором мистецтва і частиною соціального проєкту.
Головний герой фільму, 44-річний Віталій Голіцин, родом із Кам’янця-Подільського на Хмельниччині. Там же навчався у Кам’янець-Подільському Вищому військово-інженерному командному училищі. Уже під час навчання збагнув, що його покликанням є саперна справа. Закінчивши училище 1995 році, відслужив п’ять років у саперній бригаді в Охтирці. У 2001−2010 роках навчав офіцерів-курсантів у Центрі розмінування. У 2003−2004 роках брав участь у розмінуванні об’єктів у Іраку, де стояла 5-та окрема механізована бригада з України; готував саперів для Лівану. Наприкінці 2010-го через скорочення армії змушений був звільнитися з лав ЗСУ. На фронт боротьби з агресором повернувся на прохання свого друга і колеги полковника Головного управління розвідки Міністерства оборони України В’ячеслава Галви. Перебував разом із ним у замінованому автомобілі в серпні 2014 року під Новоазовськом. Під час вибуху полковник В’ячеслав Галва загинув, а Віталій разом із ще одним інструктором зазнали важких поранень. З того часу Віталій Голіцин бореться за свій зір, залишаючись соціально активним і небайдужим українцем.
– Мовою і засобами кінематографу ми розповіли про щоденні проблеми людей з порушеннями зору для того, щоб розпочати діалог усередині суспільства, залучити до нього владу і громадськість. Наша мета – підкреслити необхідність інтеграції незрячих людей до повноцінного життя громади, а також привернути увагу до проблем ветеранів АТО та недостатнього соціального захисту військових, які відстоюють незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України на Донбасі, – підкреслює режисер.
На показі у Львові будуть присутні головні герої фільму та члени знімальної групи. До участі у показі запрошені журналісти, представники місцевих органів влади, громадських організацій, волонтерських ініціатив, а також усі зацікавлені жителі міста.
Поранений після удару КАБ оператор FPV-дронів «Дракон» три доби чекав на евакуацію під російськими обстрілами.
У Києві засудили бойовика, який у 2014 році допомагав окупантам захоплювати Луганськ.
На Закарпатті затримали організатора незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків та двох його клієнтів, які намагалися втекти до Румунії.
Офіцер 155-ї бригади провів на позиції понад чотири місяці й вивів групу з фактичного оточення.
У Дніпрі поліція скерувала до суду обвинувальний акт щодо організатора схеми та його спільника.
Україна просить США не лише ракети Patriot, а й ліцензії на їх виробництво.
Стрілець-зенітник, військовослужбовець у ЗСУ
від 50000 до 120000 грн
Київ
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
На папері ця армія виглядала значно сильнішою за українську. Але війна швидко показала: сама кількість ще не гарантує переваги. Бо сучасна війна — це не лише ресурс. Це швидкість рішень,…