Країна-агресорка тривалий час намагалася насаджувати нам свою культуру та мову… Навесні 2022 року у відомого українського музиканта, телеведучого та військовослужбовця Миколая Сєрги народилася…
Пишучи про артрозвідку, кореспондент АрміяInform мав виконати непросте завдання – не видати військових секретів, і водночас простими словами розповісти про цей важливий для ведення сучасної війни компонент. За допомогою ми звернулись до професіоналів ‒ заступника начальника штабу розвідки Штабу ракетних військ і артилерії Командування Сухопутних військ ЗСУ полковника Олександра Сонніка, який люб’язно погодився поділитися знаннями – які є види артрозвідки, що входить до переліку основних її об`єктів та де готують фахівців цієї галузі.
Отже, якщо після прочитання нашої коротенької ознайомлювальної статті хоча б один український підліток вирішить стати артрозвідником, то старалися ми не марно.
До речі, тих, хто дочитає до кінця, чекає вражаюче відео про «богів війни».
Очі артилерії
‒ Завдання артрозвідки – виявлення та фіксування цілей противника і коригування вогню. Бо основний вид стрільби артилерії – із закритих вогневих позицій. А це передбачає, що гармата, яку наводять, не бачить цілі: вогневі підрозділи артилерії розташовані на відстані 2-8 кілометрів від переднього краю, ‒ розповідає полковник Соннік.
Тож природно, щоб ціль побачити, потрібні «очі», якими і є артрозвідка.
Від співрозмовника дізнаємося, що існують чотири її види.
‒ Оптико-електронна – розміщується на командно-спостережних пунктах на передньому краї. Звукова – засікає стрільбу батареї противника за звуком від їхніх пострілів; коригує вогонь за звуком вибухів наших снарядів, які полетіли до заданої цілі. Радіолокаційна – засікає колони і батареї противника, що ведуть вогонь – за відображенням радіолокаційного променя від колон противника й від снаряда, який летить. Таким же чином може коригувати вогонь нашої артилерії. Повітряна розвідка розвивається нині максимально успішно і швидко, всюди з’явилися безпілотні літальні апарати, зокрема, у ракетних військах і артилерії Збройних Сил України, ‒ перераховує офіцер.
Засікти ціль за 10 секунд
Не менш важливе питання – що саме має шукати артрозвідник? Із матеріалів, які надав полковник Олександр Соннік, виходить, що це ‒ «сили і засоби противника, його інженерні споруди, які мають для наших військ певну загрозу й військове значення». До переліку основних об’єктів артилерійської розвідки, окрім пускових установок тактичних ракет і реактивних систем залпового вогню, входять артилерійські, протитанкові, мінометні батареї, танки, бронетехніка, жива сила та вогневі засоби, пункти управління і вертольоти на посадкових майданчиках.
До речі, вивчаючи тему, кореспондент АрміяInform дізнався про цікаві «рекорди» артрозвідки. Виявляється, окремі засоби можуть засікати ціль упродовж 10 секунд, а дальність розвідки в деяких випадках сягає 24 кілометрів (з використанням засобів повітряної розвідки навіть більше)!
Готують майбутніх спеціалістів у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Там є кафедра комплексів та приладів артилерійської розвідки, яка організаційно входить до складу факультету ракетних військ і артилерії й призначена, зокрема, для підготовки курсантів за спеціалізацією «Комплекси, прилади та пристрої артилерійської розвідки».
І наостанок, як і обіцяли, пропонуємо до перегляду мотиваційне відео від наших колег з «Військового телебачення України» про вітчизняних гармашів. Надихайтесь!
Фото: Володимир Тарасов
