Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Під час брифінгу щодо Державного оборонного замовлення та оборонних закупівель для потреб війська Міністр оборони України Андрій Загороднюк дав характеристику ухваленому в першому читанні законопроєкту про оборонні закупівлі. На його переконання, нині ця сфера в зоні особливої уваги суспільства і саме тому цей документ має особливе значення.
– Законопроєкт про оборонні закупівлі – абсолютно революційний та кардинально змінює всю систему, – зазначив Андрій Загороднюк. – Він відмовляється від старого Державного оборонного замовлення і переходить на єдиний план закупівель всієї номенклатури товарів та послуг – як озброєння й військової техніки, так і іншого.
Водночас, на думку міністра оборони, основне завдання не в ухваленні закону, а в зміні системи, яка є досить неефективною як з погляду корупційних ризиків, використання коштів, так і ризиків щодо досягання цілей.
– Коли ми робили ці корегування, то дивилися на контракти, які укладали без належного попереднього вивчення постачальника або мали якісь неймовірно короткі чи дуже довгі терміни поставок. Дивилися там, де питання ефективності стояло дуже серйозно і відповіді на нього не було, – конкретизував роботу над законопроєктом Андрій Загороднюк. – Мова йде не лише про закон, а й про цілу низку нормативних актів та процедур. Деякі з них запроваджуватимуть вже з 1 січня 2020 року, адже ми не можемо чекати ухвалення закону для зміни ДОЗ.
Андрій Загороднюк назвав основні напрямки політики у сфері оборонних закупівель Міністерства оборони.
По-перше, план закупівель має бути прив’язаний до стратегії, планів розвитку Сил оборони, видів, родів ЗС України, що забезпечить реалізацію пріоритетів і прогалин в умовах конкретного бюджету. Кожна позиція повинна бути зрозуміла експертам та суспільству щодо її впливу і значення для боєздатності Збройних Сил.
По-друге, запровадження будь-яких позицій щодо обмеження конкуренції неприйнятне. В умовах єдиного постачальника (коли конкуренція відсутня фактично) будуть прописані окремі процедури. Аби визначитися, є чи немає конкуренції у поставках того чи іншого ОВТ, перед оголошенням тендера проводитимуть попередні консультації з постачальниками, що є абсолютною нормою на Заході, яка у нас виконувалась вибірково. У будь-якому випадку недопустимо прописувати вимоги тендера під одного виробника.
По-третє, кожний потенційний постачальник має проходити фінансовий аудит, який перевірить його здатність виконувати замовлення в зазначений проміжок часу.
По-четверте, надаватимуть пріоритет вітчизняним виробникам або іноземним зі значною локалізацією в Україні.
