Інформація оприлюднена на сайті МОУ. Оновлена система додаткових винагород у Силах оборони України, що діє з 1 червня 2026 року,…
Важливим у житті кожного громадянина України, який поступає на військову службу у Збройні Сили України, є складання Військової присяги на вірність українському народові. Традиція складання присяги на землях України сягає часів ще Київської Русі, коли воїни, вступаючи до дружини, присягали князеві. У ХХ столітті присягу на вірність Україні складали Січові стрільці, воїни Армії УНР, Української повстанської армії, Української національної армії, тексти присяг яких збереглися. 6 грудня 1991 року Верховна Рада України постановою «Про текст Військової присяги» затвердила текст військової присяги, яку складають у ЗСУ донині.
27-28 липня 1991-го в Києві у колишньому будинку Центральної Ради (Будинок учителя), відбувся 1-й з’їзд офіцерів збройних сил українців, на який прибуло 320 делегатів від військових і понад сотню запрошених гостей. Підсумком роботи з’їзду стало ухвалення Постанови про створення «Спілки офіцерів України» як громадської організації військово-патріотичного спрямування з метою утворення національних збройних сил та їхнього соціально-правового захисту. Керівником спілки обрали полковника Вілена Арутюновича Мартиросяна — депутата Верховної Ради СРСР, командира 55-го окремого ордена Червоного Прапора Петроківського полку зв’язку 13-ї армії (нині 55-й окремий лінійно-вузловий полк зв’язку), який дислокувався у Рівному.
Разом з ухвалою 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності України ухвалено постанови «Про проголошення незалежності України» та «Про військові формування на Україні». В останній указано:
«1. Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. 2. Утворити Міністерство оборони України. 3. Урядові України приступити до створення Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України».
2-3 листопада 1991-го пройшов 2-й з’їзд СОУ, в президію якого запросили міністра оборони генерал-полковника Костянтина Морозова. Учасники з’їзду склали Військову присягу на вірність українському народові. Присягу писали вночі напередодні з’їзду, Вілен Мартиросян перекладав її українською і розмножував примірники для делегатів. Отже, це перша неофіційна присяга на вірність Україні після проголошення незалежності 24 серпня. Її текст узяли за основу присяги, затвердженої 6 грудня постановою ВРУ «Про текст Військової присяги».
1 грудня 1991 року проведений Всеукраїнський референдум і перші вибори Президента України. А вже 2 грудня Вілен Мартиросян привів до присяги полк зв’язку, яким командував, як згадував пізніше у спогадах. Який текст присяги тоді виголошували — встановити не вдалося. Офіційне затвердження 6 грудня найвищим законодавчим органом України тексту присяги стало поштовхом до організації присяги вже публічно на центральній площі Рівного — майдані Незалежності, до якого прилягає вулиця Соборна, де розміщувалися казарми полку. До організації присяги залучили місцевих активістів, які забезпечили це дійство синьо-жовтими прапорами, національною символікою та зробили імпровізований полковий штандарт.
23 грудня особовий склад полку вишикувався на плацу за місцем дислокації та під керівництвом командира полковника Мартиросяна прибув на майдан Незалежності, в центрі якого вже стояла сцена. На свято прибули депутати ВР України від Народного Руху України Василь Червоній і Микола Поровський. Першим склав присягу полковник Вілен Мартиросян, після нього — Микола Поровський (нині полковник ЗСУ, «кіборг»), Василь Червоній, Віктор Коваленко, депутат обласної ради Іван Федів.
Після цього присягу склали офіцери та солдати полку і просто гості цього дійства — військовослужбовці запасу. Тому, хто склав присягу на вірність народу України, активісти дарували плакати із зображенням Пресвятої Богородиці, яку вважають покровителькою українського козацтва, Української повстанської армії та загалом українського воїнства. Завершилося складання присяги виконанням полковим оркестром гімну «Ще не вмерла Україна» і маршем колони полку з національними прапорами до казарм на вулиці Соборній. Цю подію зафіксували журналісти рівненського телебачення, її розмістив на YouTube-каналі Олександр Демчик.
З особового складу полку в грудні 1991-го не присягнули на вірність Україні тільки три офіцери, які виявили бажання повернутися на свою історичну батьківщину Росію і продовжити там службу у збройних силах, що їм дозволило командування без жодних перешкод.
30 грудня 1991 року в Мінську зібралися глави держав новоутвореної СНД. Вони ухвалили рішення про остаточне скасування державних структур СРСР, а також підписали Угоду Ради Глав держав-учасниць про Збройні Сили та Прикордонні війська. Президент України Леонід Кравчук тоді ж зробив заяву, що з 3 січня 1992 року Україна розпочинає реалізацію свого права на створення власних збройних сил і добровільним порядком приводить війська до присяги на вірність народові України. 31 грудня 1991 року міністр оборони України Морозов направив у війська та флот телеграму з указівкою щодо складення Військової присяги на вірність Україні з кінцевим терміном 20 січня 1992 року, що дало старт масовому складанню присяги у військах, за винятком Чорноморського флоту.
5 січня 1992 року склали присягу на вірність народу України перші військовослужбовці Національної гвардії України, створеної відповідно до Закону України «Про Національну гвардію України» від 4 листопада 1991 року.
Складання присяги часто перетворювали на врочисте торжество на центральних майданах міст, у святковій обстановці, коли присягу давали не тільки чинні військові, а й військовослужбовці запасу і державні діячі. Один із таких мітингів відбувся в Києві 18 січня 1992 року на Софіївській площі.
Отже, 55-й окремий лінійно-вузловий полк зв’язку (тоді ще 55-й окремий ордена Червоного Прапора Петроківський полк зв’язку) став першою окремою військовою частиною, яка офіційно присягнула на вірність народу України, а його командир полковник Вілен Мартиросян став першим військовим Незалежної України, який склав присягу, затверджену 6 грудня ВРУ, не враховуючи міністра оборони генерал-полковника Костянтина Морозова, який присягнув у ВР 6 грудня в день затвердження тексту присяги.
Спеціально для АрміяInform Андрій Мацьків
